Ціна Кирила за наш мир

"Війна. Для мене вона почалася навесні 2014 року. Ще строкова служба у спец. військах гарантувала мені місце одному з перших. Все почалося з простих зборів, армійської муштри, але потім… Війна. Час завмер. Розуміння того, у що перетворилась АТО, поступово просочувалася між ЗМІ до людей. Восени я проїжджав по території, охопленій цією сублімованою війною. Це трапилося вже взимку. Вранці прозвучала команда. Бойовий виїзд. Збори, суєта, крики командирів, солдати з почуттям повної невідомості їхньої подальшої долі".

"Кілька днів потому ми дісталися нашої цілі. Не так тихо й безпечно як хотілося, проте все ж без двохсотих. Туман. Це те, що я чітко запам’ятав того ранку – туман, ми проривалися нашою колоною через нього до місця призначення, але тут наше везіння закінчилося. Провідна машина нарвалася на фугас, перших трьохсотих відразу понесли до нас. Ми вийшли прикривати і допомогти затягнути хлопців у машини, але прозвучав вибух. Я опинився на землі. Десь на задвірках свідомості виникла думка, що мене поранено, навкруги канонада і вибухи, кров на снігу, та не така яскрава і благородна, як її зображують письменники. Мені пощастило – наші офіцери та хлопці не кидали своїх. Смерть приходить до кожного, але до солдатів першою. Проте нас витягли.

Далі пішли операційні столи, шпиталі, множинні сліпі осколкові поранення ніг, побита нервова система, інвалідна коляска та через певний час – тростина. Тривала реабілітація, і шанс повернутися до нормального життя. Обличчя перехожих, простих людей, які живуть мирним життям, які знають про війну тільки з чуток, і частина тебе, яка назавжди залишилася там, з тими хлопцями, які так і не повернулись. Ось та ціна, яку ми платимо за мир," - пише Кирило.

Кирила цілодобово катують дикі болі. Він мужньо їх переносить. Проте він не впадає у відчай. Наковтається пігулок – і вперед на милицях! Терпить біль і вірить, що все у нього буде добре.

Кирило дуже потребує допомоги неврологів, а саме в лікуванні в клініці лікаря Берсєнєва, де допомагають впоратися з цією проблемою. Дякувати Богу, цій біді можна допомогти – є досвід вирішення цієї проблеми, є лікарі. Сам процес лікування складається із наполегливої праці лікарів клініки та бажання вилікуватися самого Кирила. Це важливо. Тому що, повірте, іноді опускаються руки від цього безперервного болю і від тієї безвиході, яка попереду. Але Кирило, який за такий короткий строк переніс стільки випробувань, розуміє, що він повинен одужати, щоб своїм прикладом вселяти іскорки надії таким же хлопцям, як і він.

Залишилося небагато… Потрібно трішки грошей – і хлопчина знову буде радіти життю, і буде святкувати ще один день свого народження, і початок життя без болю. Допоможемо герою! І тим самим допоможемо і собі в переосмисленні свого життя.

ПІБ: Неверович Кирило Володимирович, 17.01.1990 р.

Місто: Київ

Діагноз: посттравматична невропатія обох сідничних нервів в результаті уламкового поранення сідничних нервів у вигляді нейропатичного синдрому, помірно вираженого парезу зліва та вираженого справа, порушення локомоторної функції. Стан після проникаючого мінно-вибухового сліпого поранення черевної попрожнини, гемоперитонеуму, заочеревинної гематоми, множинних уламкових сліпих поранень сідничних ділянок, крижів, нижніх кінцівок. Стан після операції лапаротомії, ревізії органів черевної порожнини, санації та дренування черевної порожнини