В хуртовині відчуттів

Коли Мирончик ще тільки збирався з'явитися на світ, його старша сестричка отримала важку травму хребта та залишилася прикутою до інвалідного візка. Чи то стрес під час вагітності, чи то подвійне обвиття пуповиною та кесарів розтин спричинили порушення розвитку і в Мирона.

Коли Мирону було декілька місяців, лікарі виявили порушення сечовивідної системи, що спричиняло постійне запалення нирок та загрожувало їхньою атрофією. Згодом провели кілька складних операцій. Пізніше він перехворів на важку вірусну інфекцію, після якої став байдужим до рідних та нічого не помічав навкруги. Мама каже, що хлопчик став "як лялька". Після генетичного обстеження Мирону було призначено дієту, проте він все одно погано набирав вагу та суттєво відставав у розвитку.

У трирічному віці Миронові встановили діагноз "аутизм". Його життя добре описує префікс "гіпер": хлопчику важко всидіти на одному місті, він бігає навіть під час прийому їжі та погано спить. Мирон ніби й хоче гратися з іншими дітками, але в нього виходить тільки ламати та відбирати іграшки.

Черговий стрес спричинило повномасштабне вторгнення росії та переїзд сім'ї з рідної Костянтинівки до Запоріжжя. Але тут з'явилася можливість відвідувати корекційні заняття в дитячому центрі. Мирону дуже подобається, коли спеціалісти його хвалять, а він у відповідь працює ще більш завзято!

Для подальшого розвитку Мирона потрібні регулярні заняття з фахівцями, де він навчиться правильно вимовляти слова, керувати своїми емоціями та спілкуватися з дітками. Маємо на меті зібрати кошти для занять на два місяці. Будь ласка, підтримайте Мирончика, аби він мав можливість почувати себе комфортно у цьому світі.