Важкий шлях порятунку зору

Вже десять років поспіль Ростик із мамою їздить по лікарнях, і в дитини немає повноцінного щасливого дитинства… 2013 року, коли Ростику виповнилося три рочки, батьки вирішили вперше відвезти його до моря, але це стало фатальною помилкою.

В першу ж ніч хлопчика дуже сильно покусали комарі, у нього піднялася температура до 40 градусів, після чого почався великий набряк по всьому тілі, і навіть на обличчі, до невпізнаваності. Викликані лікарі "швидкої" зробили хлопчику укол жарознижувального та протиалергенного засобу. Але це не допомогло. Батьки вирішили терміново повертатися додому. Через декілька годин Ростик від болю почав втрачати свідомість і навіть не реагував на батьків, його тіло вкривалося пухирями. Вже потім батьки дізналися, що під час такої алергії опік був не тільки ззовні – опіки також були на слизовій оболонці гортані, трахеї, бронхів, сечового міхура, шлунку, стравоходу, ротової порожнини, губ та очей, було випадіння нігтів та вії. Аж потім, коли нові вії почали відростати, вони робили це не ззовні, як звичай у людей, а в середину повік; виникало тертя, через що зʼявлялися язвочки-ерозії, і в Ростика почав падати зір.

В дитячій обласній лікарні Ростика одразу госпіталізували в реанімаційне відділення. Лікарі сказали: "У вашої дитини серйозна алергічна реакція – "синдром Лаєлли". Моліться за життя своєї дитини, бо, можливо, він до завтра не доживе". При такій алергії зі ста людей виживає лише один.

Але Ростик вижив.

Лише на кінець третього тижня батькам сказали, що хлопчика будуть перевозити до стаціонару в палату, де він ще місяць пробув на лікуванні.

Життя для Ростика почалося спочатку. Він вчився ходити, говорити, їсти, навіть ходити в туалет, але при цьому він не бачив, йому було боляче дивитися, особливо вдень. Батьки звикли до того, що потрібно закривати вікна шторами та одягати дитині сонцезахисні окуляри.

Очі Ростик лікує і досі. В нього був сильний кон’юнктивіт, ерозії, випадіння вій і травмування рогівки через заворот повік. Вже позаду декілька операцій з усунення завороту повік на обох очах.

Батьки сподівалися, що лікування вже підходить до кінця, що дитина переросла, що все буде добре. Але на останньому плановому огляді лікарі діагностували у хлопця катаракту лівого ока. Тобто Ростику знов потрібна операція, тепер вже по заміні кришталика ока. Він вірить у краще, і замість того, щоб мама заспокоювала дитину, дитина заспокоює маму і говорить: "Мамо, не плач, все буде добре!". У нього попереду стільки планів та мрій, які потрібно втілити.