Вероніка мріє стати лікарем

Захворювання діабетом у Вероніки виявили, коли дівчинка пішла в 1 клас. У дівчинки був виражений ацетономічний синдром. Лікарка-педіатр призначила сорбенти та рекомендувала пити більше води. Але дівчинка продовжувала худнути майже "на очах". Коли зробили перші аналізи, сумніву в діагнозі вже не було. Вероніці призначили інсулінотерапію.

Організм дівчинки спочатку важко звикав до інсуліну. Зараз уже легше. Вероніка харчується за суворою дієтою та їй не рекомендовані фізичні навантаження. Вона живе з цукровим діабет 1 типу важкої форми. Ще в дівчинки синдром Арнольда-Кіарі 2 типу, що викликає часті головні болі аж до блювоти.

Вероніка живе в селі на Тернопільщині. В дівчини є декілька друзів, які знають про її діагноз, щиро співчувають та намагаються при ній не споживати їжу, яку їй не можна. Дівчина з віком стала трохи комплексувати, втратила зацікавленість до групових навчань та гуртків. Вероніка більше любить читати та слухати музику, мріє навчитися грати на гітарі. Навчатися в школі намагається сумлінно, бо мріє стати лікарем.

В родині заробляє лише тато, він у лавах ЗСУ, після трьох кульових поранень зараз знаходиться десь на Донеччині. Мама не може знайти постійну роботу, оскільки донька потребує постійного нагляду. Вероніці в школі часто буває погано, а медсестра й вчителі не завжди розуміють, що робити, й тому постійно викликають маму до школи або до укриття під час повітряних тривог.

Допомоги від родичів в родині немає, і все фінансове забезпечення залежить від тата. Утримувати дітей та дружину йому вдається, але ось із лікуванням Вероніки вже складніше. Держава забезпечує лікування доньки лише частково, тому мама звернулася за допомогою з лікуванням донечки.