Відновимо обличчя захисника

Юрій пішов добровольцем, щоб захистити дітей від війни. Після важкого поранення його обличчя понівечене, він втратив можливість нормально дихати. Щоб повернутися до дітей і гідного життя, йому потрібен індивідуальний імплантат. Допоможемо герою знову обійняти своїх дітей без страху, що вони злякаються його обличчя.

"Мене звуть Матяж Юрій. Я з Києва. Мені 45. У мирному житті я десять років працював електромонтажником на будівництві, любив повертатися додому втомленим, але з відчуттям зробленої справи. Мене завжди чекали моя кохана дружина, донечка і синочок. Вони - мій тил, моя сила, моє життя.

У 2024-му я пішов добровольцем до десантно-штурмової бригади. Бо хтось мав стати між нашими дітьми й ворогом. Я не міг інакше.

1 лютого 2025 року ми виконували бойове завдання поблизу села Черкаскоє Поречноє, на Курщині. Все змінилося в одну мить. Ворожий дрон-камікадзе - звук, вибух, темрява.

Я отримав тяжке мінно-вибухове поранення. Кістки обличчя — переламані. Осколки розтрощили ніс, щелепу, очну ямку, частину черепа. Металевий уламок залишився в голові, зір на праве око — втрачено. Поранення руки, стегна, гомілок. Струс мозку. Мені пощастило вижити. Але кожен день відтоді — боротьба.

Зараз я переніс уже кілька складних операцій. Але щоб повернутись до нормального життя, мені вкрай потрібен індивідуальний орбітально-назальний імплантат. Без нього неможливо провести повноцінну реконструкцію обличчя: кістки зруйновані настільки, що жоден стандартний імплант не підійде. Лише моделювання за моєю анатомією, 3D-друк і фіксаційні гвинти. Це шанс на відновлення — не лише зовнішності, а й функцій: дихання, жування, міміки. Це шанс знову обійняти дітей без страху, що вони злякаються мого обличчя.

Сума велика. Тому змушений звернутися по допомогу. Мені важливо пройти цей шлях до кінця - відновитися та повернутися до повноцінного життя" - зазначає Юрій.