Відважна дівчина не здається хворобі

Анастасії дев’ятнадцять. Вона народилася звичайною активною дитиною – усміхненою, допитливою, життєрадісною. З самого дитинства була вельми творчою, любила співати, а також малювати, танцювати, займатися спортом і, звичайно, ласувати солодощами. Але коли дівчинці виповнилося вісім років, її життя змінилось кардинально й безповоротно.

Анастасія почала відчувати постійну спрагу, втому, дівчинка схудла та втратила апетит. Дитина не встигла здати аналізи, як її щодуху повезли в лікарню. Там їй поставили діагноз – цукровий діабет 1 типу. Відтоді дівчина живе за чітким режимом: постійно вимірює рівень цукру в крові, робить ін’єкції інсуліну перед кожним прийомом їжі, ретельно стежить за харчуванням. Їй довелося відмовитися від улюблених солодощів і навчитися стримувати себе навіть тоді, коли хочеться звичайного шматочка торта. Це складно, особливо коли навколо тебе люди, які не мають таких обмежень.

Попри все, Настя намагається жити повноцінно. Зараз вона навчається на другому курсі університету та паралельно працює. Дівчина щодуху намагається не здаватися, навіть коли важко. А так буває часто, особливо тому, що її тато і брат – військові. Вона дуже рідко їх бачить, постійно хвилюється за них і щодня молиться, аби вони повернулися живими й здоровими. Їхня відвага дає Анастасії силу боротися далі, навіть коли опускаються руки.

До 18 років держава надавала Анастасії підтримку у вигляді пенсії та путівок до санаторіїв. Проте по досягненню повноліття дівчина втратила статус дитини з інвалідністю, а отже й допомогу від держави. Доходів родини не вистачає на звичайні товари – що вже казати про якісь поїздки чи навіть банальне вибування. Зараз Насті потрібні сенсори безперервного вимірювання глюкози.