Він дивом лишився жити, але не бачить

Вже в 3-місячному віці Ярослав потрапив до реанімаційного відділення. УЗД черевної порожнини показало накопичення рідини в животі малечі. У хлопчика відмовила печінка. Встановити точний діагноз лікарям не вдавалося, а тим часом малечі ставало все гірше. Його підключили до кисневого апарату, бо самостійно дихати він не міг.

Малюк дивом врятувався від смерті. Під час перебування в клініці малюка направили до офтальмолога, яка, перевіривши Ярослава, сказала, що йому потрібна операція з видалення катаракти, щоб дитина могла краще розвиватися і бачити навколишнє середовище. І чим раніше це зробити, тим буде краще для нього.

У свої 10 місяців Ярослав майже нічого не вміє: повзати не дуже може, бо не бачить, куди йому повзти; сам не сидить, тільки на ручках, і то недовго, постійно вигинається і хоче лежати. Він дуже енергійний, любить лоскіт і сміятися. Але єдине, що він поки може – це лежати на животику. Хлопчик грається тільки тими іграшками, що видають звук. Вагу дуже добре набирає, щоправда, росте дуже повільно. Лікарі кажуть, це через те, що Ярослав не бачить, і в нього зʼявилася затримка розвитку та м'язової активності.

Ярослав має старшого брата Микиту, якому 2 роки та 1 місяць. Родина має суттєві фінансові проблеми. Мама перебуває в декреті, заробляє тільки чоловік, і, на жаль, його зарплати не вистачає, щоб утримувати сімʼю. Постійні витрати на аналізи, лікарів, ліки, підгузки та суміші виснажують бюджет родини. Мама звертається за допомогою в придбанні кришталиків для проведення офтальмологічної операції для молодшого сина.