"Вірю в тебе!" (С) Мама. 2

Історія дітей, що живуть з ДЦП - це завжди про біль, подолання, важку роботу та маленькі перемоги. Наш підопічний - Анатолій Звоновский живе з ДЦП вже 19 років. У нього складна форма - він не ходить самостійно, не обслуговує себе в побуті, не розмовляє повноцінно, а спілкується за допомогою картинок. Для Анатолія життєво важливо регулярно проходити реабілітацію. Заняття в спеціалізованому реабілітаційному центрі допомагає зняти тонус м'язів і розслабити їх. А також дуже важливо і зміцнити все тіло фізично. Така реабілітація належить Анатолію вже скоро, але грошей на неї у сім'ї, на жаль, немає.

За спиною кожної такої дитини завжди стоїть якийсь ангел. Анатолію пощастило, що його ангелом є його мама. 24 години на добу вона проводить з сином. Вона - його руки, його ноги і взагалі весь його світ. Кинувши свою кар'єру, мама присвятила життя Анатолію: догляд, масаж, розвиток. Завдяки мамі, Толик не здається, у нього є жага до життя і інтерес до всього нового.

Хлопець захоплюється музикою, любить спілкування, тварин. Багато займається вдома самостійно - складає мозаїку, пазли. Це допомагає йому розробити дрібну моторику рук, які через спастики не слухають його. Але домашні заняття не замінюють повноцінну реабілітацію, а лише доповнюють її. І вона відіграє основну роль у здоров'ї кожної людини, що живе з ДЦП.

Але, на жаль, вартість реабілітації непідйомна для сім'ї Звоновский. Тому мама просить про допомогу у всіх небайдужих людей. Двотижнева реабілітація значно полегшить життя Анатолію і трохи скоротить біль. Будь ласка, допоможіть цьому хлопцеві!

 Раніше ми вже підтримували Анатолія, деталі можна переглянути тут.