Владочці потрібен янгол!

"Мені часто сниться один сон: ранок, тепле сонечко ніжно гладить щічку моєї донечки. Вставай, моя хороша, тебе чекає новий день, повний пригод, – школа, друзі, ігри, сміх, метушня! Але сон розбивається вщент від несамовитої сирени швидкої, я повертаюся в реальність і знову усвідомлюю, де я: маленька задушлива палата, ліжка, запах ліків і голі білі стіни лікарні, що стала для нас вимушеною домівкою ось вже кілька років. У цій реальності немає місця сміху і витівкам, тут діти швидко дорослішають і починають розуміти ціну життя.

Так, у життя буває ціна, що виражається в грошовому еквіваленті, як би жорстоко це не звучало. Ціна життя моєї доньки має ціну в грошовому вираженні, занадто високу, божевільну і нереальну суму, в порівнянні з моїми мізерним виплатами допомоги по догляду за дитиною. Моїй доньці потрібна пересадка нирки в Мінську, але перед цим треба зробити операцію на сечовому міхурі (це обов'язкова умова перед трансплантацією). Ціна цієї операції – 10 000 євро. Ми з Владочкою сподіваємося на допомогу небайдужих людей. Іноді я втомлююся сподіватися і опускаю руки, і тільки дивлячись в оченята моєї донечки, я знову знаходжу сили жити і боротися до останнього. Я вірю, небайдужі люди є, вони повинні бути, адже навіть дорослі не розучилися вірити в чудеса.

Ми віримо і чекаємо, а поки кожен новий день схожий на попередній, повний болю і непереборного бажання жити. Моя дівчинка не піде сьогодні в школу або дитячий гурток, як інші здорові діти, Влада на діалізі. Він став для неї невід'ємною реалією життя. Ненавиджу ці апарати, голки, кров, бинти – іноді думаю, за що нам це? Але без цієї болючої процедури моя дівчинка не проживе і тижня. Хочу бігти за межі лікарні, подалі від дитячих криків і відчаю батьків, але куди ж я піду без моєї донечки, яка стала сенсом мого життя? Влада – сильна дівчинка, вона розумничка, вона все розуміє і терпить, вона теж вірить в свого янгола-охоронця, який принесе їй на білих крилах довгоочікуване здоров'я і свободу. Свободу від слабкості і хворобливих процедур, свободу від цього лікарняного ув'язнення. Вона буде здорова, буде бігати, як всі діти, вона забуде, що в її ніжці колись стояв протез. Я вірю, мій сон збудеться, адже на світі є янголи. А ви, випадково, не один з них?". (С) Жанна Федорченко (мама Владочки).

МБФ "Кожен Може" просить всіх небайдужих підтримати цю маленьку і таку сильну сім'ю! Сума збору – 295 531 грн.

ПІБ: Федорченко Владислава Юріївна, 11.03.2006 р.

Місто: Костянтинівка, Донецька обл.

Діагноз: хронічна ниркова недостатність 4-го ступеню (термінальна стадія), вроджена аномалія розвитку сечовивідної системи (двосторонній мегауретер, дивертикульоз сечового міхура)