Все буде добре: 6 етап зборів

"У татових і маминих снах Катрусенька самостійно сидить і бавиться м'якими іграшками, жваво повзає і високо стрибає, впевнено ходить і швидко бігає, навіть розмовляє з батьками. Мріємо, що станеться диво. Але ми – реалісти і знаємо, все це варто плекати щоденною й копіткою працею без вихідних і святкових днів, інколи долаючи лінь, втому, смуток, біль, відчай та розпач… На сьогодні єдиним і пріоритетним для нас є медикаментозне лікування та систематична реабілітація у Міжнародній клініці відновного лікування м. Трускавця".

"Та і з цим, на жаль, не вдається впоратися самотужки. У родині працює лише тато, а матеріальної допомоги по догляду за дитиною, яку отримує мама, ледь-ледь вистачає на памперси та найнеобхідніші засоби гігієни для Катюшки.

Тому наша донечка, незважаючи на свій юний вік – чотири рочки, має зовсім не дитячий розпорядок дня, де розписаний кожний день тижня. Тут окрім звичайного вмивання, харчування, прогулянок на свіжому повітрі, обов’язковими є лікувальна фізкультура, що включає в себе роботу на м’ячику та шведській стінці, спортивному маті та валику, похилій стійці (вертикалізаторі) та пересувному стільчику, а також загальний (курсами) та логопедичний масажі й вправи на розвиток мовлення, плавання у басейні, педагогічні заняття за системою Петьо, гра на дитячому фортепіано, складання різноманітних пірамідок та пасочок, вивчення віршиків з ілюструванням їх власними рухами та жестами, освоєння навичок ходи та багато іншого.

Самостійну роботу вдома ми поєднуємо із поїздками у реабілітаційні центри (Трускавець, Вінниця), де отримуємо консультації фахівців та необхідне для Катюні лікування. Як завжди, найбільше досягнень спостерігаємо після відвідування Міжнародної клініки відновного лікування м. Трускавця. Остання реабілітація допомогла їй суттєво укріпити м'язи спинки (рівніше і довше сидить при підтримці дорослого), значно знизити м’язовий тонус, особливо у ніжках (стопах), покращити опору на кисті рук у положення на животику. Донечка намагається самостійно опиратися і декілька секунд утримуватися на передпліччі і колінцях (т.з. "четвереньки"). Вона стає все більше і більше активнішою, уважною і витривалішою. Медичний персонал ніжно називає її "розумничкою" і "молодчиною".

Стараємося не зупинятися на досягнутому, йти вперед попри всі перешкоди. Зізнаємося відверто, не легко залишатися оптимістами. Скрутне матеріальне становище спонукало нас поступово відмовитися від іпотерапії та голковколювання, що, безперечно, давало певні позитивні результати. А дельфінотерапія, яку так наполегливо радять неврологи, лише у далеких планах.

Змушені знову і знову звертатися до всіх небайдужих людей з проханням про фінансову підтримку нашої крихітки. Надіємося, що відсутність коштів не стане перешкодою на шляху до її одужання. Віримо, батьківські найзаповітніші мрії обов’язково здійсняться!

З великою повагою і любов'ю до всіх, сім'я Колесникових"

ПІБ: Колесникова Катерина Сергіївна, 10.08.2011

Місто: Київ

Діагноз: ДЦП, спастична диплегія, ЗПМР, рухові порушення ІV рівня за класифікацією GMFCS, функції руки V рівня за класифікацією MACS