Збережемо Мирону зір

Родина Шевченко понад два роки планувала народження дитини. Майбутні батьки думали, що як тільки вони будуть готові морально та фінансово до поповнення в сім’ї, відразу все вийде. На жаль, так не сталося. Почалася повномасштабна війна. Родина покинула дім у Харкові й поїхала в село до батьків.

Повністю занурившись у жахи війни, жінка дізналася, що вагітна. Щастю не було меж. На 20 тижні їй повідомили стать майбутньої дитини – це хлопчик! – але разом із цим повідомили, що не все так просто. 1 вересня на 26 тижні вагітності у Шевченків народився син вагою 800 г і зростом 34 см. Дитину відразу забрали до реанімації. А далі були два місяці в реанімації на апараті ШВЛ, антибіотики. Мирон весь був у трубочках: на ручці катетер, на ніжці катетер, у ротику трубка. Лікарі нічого не обіцяли. На десятий день сказали, що вони зробили все, що могли, але в нього відмовили нирки. Він був дуже слабкий.

На одинадцятий день, коли вже надія покидала серце матері, черговий лікар повідомив, що нирочки запрацювали. Але видихати було ще дуже рано. Стан дитини був стабільно важкий. І таким він залишався ще два місяці.

Мирон ще не навчився самостійно дихати, і деякі лікарі зовсім не вірили, що в нього це вийде. І тут батькам повідомили, що у малюка ретинопатія (відшарування сітківки). Перша операція була, коли у Мирончик набрав 1,68 кг ваги, та пройшла нормально. Але через 3 тижні хвороба почала знову прогресувати. Хлопчика перевели в "ОХМАТДИТ". Далі були дві операції на лівому і правому очках. Після 4,5 місяців у лікарнях кошти в батьків закінчилися. Чоловік залишився без роботи і підробляв на тимчасових роботах. Мама, постійно перебуваючи в лікарні, не змогла вчасно оформити державну допомогу для переселенців на дитину.

Тепер Мирону потрібно зробити ще 2 операції на кожному оці та видаляти складки на сітківці, щоб зберегти ту живу її частину, яка не відшарувалася. Операції проведуть з інтервалом приблизно місяць.

Мирончик підростає веселим малюком. Він погано бачить, за предметами не слідкує, а реагує лише на світло та голос. Але мама вірить, що спільними зусиллями вдасться зберегти Мирону зір. Від цього залежить його майбутнє!