Збір відчаю. Життя Олени на межі

"Інсулінова помпа потрібна вже, сама я не справляюсь. Цукор стрибає, не працюють нирки, дихаю на апараті кисневому постійно вже протягом 3 років. З цукровим діабетом живу 23 – більшу частину свого життя". 

Інсулінова помпа, яку ми повинні купити для Олени, працюватиме фактично як підшлункова залоза. Вона сама контролюватиме поточний рівень цукру в крові людини, не дозволяючи йому ані просідати нижче, ані підстрибувати вище норми, сама вчасно подаватиме інсулін у потрібній дозі. Зараз, через непрацюючі нирки, контролювати рівень цукру не виходить, він то обвалюється до втрати свідомості, то підстрибує до 30. Кожен день життя молодої жінки висить на волосинці. 

Майбутнє виглядає ще складнішим. Олена останні роки живе на гемодіалізі та дихає через кисневий апарат. Зараз вона перебуває в черзі на трансплантацію. Ця складна операція, з одного боку, вирішить частину проблем, з іншого боку – додасть нових задач. Після пересадки органів організм потребує багато турботи і дуже-дуже обережного поводження, жодних фізіологічних стресів. На цей момент жодних стрибків цукру точно не повинно бути. Окрім всього іншого, хвороба мало не відібрала у дівчини зір, зараз вона бачить лише одним оком, і то -5. Новою помпою Олена зможе керувати через телефон, і це теж важливо. 

Олена мріє про те, що після трансплантації, через річний період відновлення, зможе жити більш-менш звичайним життям та навіть працювати. Зараз же всі її сили спрямовані просто на те, щоби вижити і дочекатись рятівної допомоги. Кожного дня перебуваючи на межі. Допоможіть їй, будь ласка.