Життя без болю!

У січні 2019 року в сім’ї Ірини та Миколи народився улюблений син Вовчик. Вони дуже чекали на це щастя. Таких діток називають "поспішайками", Вова з'явився на цей світ раніше поставленого терміну, на 33 тижні з пневмонією і вадою серця. Легені дитини не  були готові дихати самостійно, малюк перебував під апаратом ШВЛ у відділенні реанімації протягом місяця. Щодня – боротьба за життя. Щодня – біль...

Через крововилив у головний мозок 3 ступеню і гідроцефалію йому провели першу операцію з шунтування головного мозку для відведення рідини, що там збиралася. Володя відвоював право життя, але пошкодження мозку призвели до тяжких наслідків. Хлопчику діагностували спастичний церебральний параліч – ДЦП – дитина скована болями у м’язах (спастикою), вона лежить і не може навіть перевернутися на живіт, повзати чи сидіти.

Коли малюкові було 7 місяців, він переніс складну відкриту операцію на серці з його зупинкою та використанням штучного кровообігу. Операція пройшла успішно, на сьогодні контроль серця показує позитивну динаміку. Наразі Вовчику 3 роки, він переніс уже 6 операцій на головному мозку, хлопчик росте і розвивається із затримкою раннього психомоторного та мовного розвитку. Дітки його віку вже ходять у дитсадок, стрибають, бігають на дитячих майданчиках і розмовляють. Батьки Вови про таке поки що лише мріють.

Щоб покращити стан дитини, йому необхідно декілька разів на рік проходити курси реабілітації у спеціалізованих центрах, це допоможе розвинути його рухові та мовні навички. Після проходження лікування в такому корекційно-розвивальному центрі Вова навчився краще тримати корпус, лежачи на животі, триматися на рівних руках, у нього збільшилася амплітуда рухів, він став витривалішим. Раніше перенесені операції не дозволяли дитині активно займатися, але зараз вже можна досягти значних результатів.

Свої ресурси і сили батьки віддають своєму маленькому синочку. Вони докладають великих зусиль, щоб надати йому шанс на повноцінне життя. Минулого року малюк багато часу провів у лікарнях, тому зараз матеріальні можливості сім'ї вичерпані. Але не лікувати сина вони не можуть, і тому змушені просити допомоги: "Ми любимо нашого синочка понад усе, адже він мужніший за нас усіх. Після стількох перенесених операцій він дарує нам відверті посмішки і чисті почуття. Серце болить від того, що дитина відчуває біль і не може рухатися. Підтримайте Вовчика, будь ласка!".

Підтримайте хлопчика і допоможіть йому потрапити на реабілітацію!