Життя прекрасне

Кожен, хто бував за кордоном, зустрічав бадьорі групи "їх пенсіонерів", які подорожують по світу. Яскраво одягнені, з палаючими очима, що весело щебечуть, вони є частиною активного соціуму. Подивимося на життя наших пенсіонерів... Виходячи на пенсію, людина сприймає старість, як кінець шляху, нудьгу і в'янення, відчуває себе непотрібним, вся метушня, радість і суперечки мають до нього тепер вкрай слабке відношення. Від психологічного стану ще більше псується здоров'я, життя постає в одних лише чорних фарбах.

Під опікою Фонду "Кожен Може" знаходяться старенькі, які крім "звичайних" проблем українських пенсіонерів, пережили ще й події, що травмують, на Донбасі – артилерійські обстріли, вимушене перебування в зоні бойових дій, поранення і втрата близьких. Вони бігли від жахів війни, вмістивши все своє життя в одну валізу. Зараз вони живуть на мирній території, але ведуть замкнутий спосіб життя, мало куди виходять, концентруються на внутрішніх проблемах, боячись починати нове життя і сподіваючись повернутися до колишньої реальності. Їх переслідують нав'язливі спогади, втрата інтересу до життя, апатія, відчуття відокремленості від інших людей, почуття нездатності впоратися з життєвими завданнями і проблеми з плануванням свого майбутнього.

Тому ми створили спеціальний соціокультурний проєкт "Життя прекрасне", розрахований на психологічну реабілітацію і адаптацію наших старичків. В рамках проєкту люди розморожуються, розкриваються, перемикають свідомість на позитивні думки, повертають смак до життя. Приїхавши до Києва 4 роки тому, багато хто з наших підопічних жодного разу не був у центрі міста. Їх маршрут: будинок, магазин, аптека, соцзабез, Пенсійний фонд. Ми хочемо розірвати це замкнене коло. Хочемо їм показати місто, жителями якого вони тепер є. Поділитися інформацією про його історію та архітектуру, про його знаменитих жителів і цікаві місця. Хочемо зробити для них комфортабельну екскурсію з професійним гідом. Хочемо закохати старичків-переселенців до нашого міста, щоб воно стало для них рідним.