Життя розміром з долоньки!

Найдорогоцінніший скарб на ім'я Роман народився передчасно з екстремальною вагою тіла при народженні – 750 грамів – та відразу ж дав знак мамі, що він хоче жити: він заплакав, і сили миттєво його покинули. Далі у боротьбу за життя дитини екстрено почали боротися реаніматологи. Батьки такої ранньої пташечки робили все, що могли, для того, щоб їх дитина вижила. Вони жили в автомобілі біля реанімації довгі місяці, тому що страх за дитину переповнював, вони хотіли бути якомога ближче до дитини, яку лікарі постійно намагалися повернути до життя. Коли була потреба у закупівлі рідкісних препаратів з-за кордону, батьки з допомогою небайдужих людей робили неможливе, щоб їх придбати і врятувати життя свого хлопчика.

З першого дня появи на світ довгоочікуваної дитини батьки вірять, що Господь Бог дасть їм сили боротися разом за життя і здоров'я синочка. Після перебування у лікарні "Охматдит" 4,5 місяці від народження дитини, родина, плачучи від щастя, що повернулися додому в повному складі, вірили, що все найстрашніше, що загрожувало життю дитини, вже минуло. Але склалося інакше.

З моментом дорослішання Романа родина почала отримувати все нові й нові діагнози, в результаті чого знову почалися госпіталізації, дитина на своєму ще зовсім маленькому життєвому шляху перенесла вже 3 операції, під наглядом лікарів ще 2 оперативних втручання у майбутньому, але хлопчик з усіх сил старається, попри перенесені операції, гратися іграшками з мамою, розвиватися, відвідувати центри реабілітації, намагатися виконувати вимоги спеціалістів для покращення свого стану.

У 2,5 роки Роман зробив перші кроки, і наразі батьки продовжують безперервно займатися покращенням ходи свого хлопчика та з метою здобуття нових навичок. Окрім багатьох супутніх діагнозів, дитина має ДЦП, тяжку розумову недорозвиненість, аномалію варіанту Денді Уокера, але попри всі захворювання хлопчик має бажання розвиватися, заглядаючи мамі в очі та тримаючи маму за обличчя. Серце мами крається від того, що їх родина фінансово не спроможна відвідувати приватні реабілітації у бажаному форматі.

Батьки дитини вірять, що у світі є люди з добрим серцем, які мають можливість і бажання допомогти їх Роману, який поки що не може словами сказати, як він цього бажає. Але пригорнувшись до мами, він дуже жалісно дивиться в очі, благаючи про допомогу йому в боротьбі з захворюваннями. Очі мами вже довгий час наповнені сльозами, щоночі вкладаючи дитину спати, мама просить Господа Бога про шанс для повноцінного життя її найдорогоціннішого скарбу, що надає їй сили продовжувати жити далі для покращення здоров'я сина.

Допоможіть Романові з лікуванням!