Життя в постійній небезпеці

Це Оленка, їй 10 років. Живе дівчинка в селі на Тернопільщині й навчається у 5 класі. Оленці подобається допомагати доглядати домашніх тварин: котиків, собачок, а найбільше маленьке телятко Зірочку. А ще вона любить розмальовувати картини за номерами, складати алмазну мозаїку, гратися зі старшою сестричкою та проводити час з друзями. Та життя дівчинки не таке безтурботне, як хотілося б – дитина хворіє на цукровий діабет 1 типу.

Майже рік тому ця хвороба змінила її життя назавжди. Відтоді Олена живе за новими правилами: рахування кожного грама їжі, планування та розрахунок кожного прийому інсуліну, постійні вимірювання цукру вдень і посеред ночі. Крім того, постійний контроль, аби в кишені завжди було щось солодке, на випадок низького рівня цукру. Це контроль життя без пауз та вихідних. Але разом із цим – це життя про силу. Про відповідальність маленької людини, яка змушена рано подорослішати. Звісно, поки що у всьому допомагають батьки, підтримують та намагаються забезпечити всім необхідним для контролю діабету.

Ззовні дитина виглядає здоровою, але її життя й здоров'я залежить від постійного контролю, уколів інсуліну та болючих проколів пальчиків. Значною мірою полегшити контроль за цукрами можуть сенсори постійного моніторингу. Та вони є дуже дорогими для родини й потребують постійної заміни, адже один сенсор має невеликий термін роботи.

Допоможемо Оленці жити в безпеці та мати можливість бачити рівень цукру, не проколюючи щоразу пальці. Кожен внесок – безпека дитини та збереження її здоров’я.