Зрозумій мене, мамо!

Русланчик народився справжнім богатирем – майже п'ятикілограмовим здоровим міцним малюком. Щастя сім'ї було безмежним. Але дуже недовго... У пологовому будинку на шкірі у новонароджених почали з'являтися дивні бульбашки. Медики пояснили це пітницею і поспішили виписати дітей додому. Вдома бульбашки почали лопати, оголюючи криваві ділянки на ніжній шкірі немовляти, дитина почала задихатися. Руслана терміново госпіталізували в реанімацію інфекційного відділення.

Тут, у відділенні, вже лежали діти з пологового будинку, де народився цей малюк. Всі вони були інфіковані стафілококом. Руслану лікарі не давали жодних гарантій на життя. Через сепсис крові новонародженому двічі переливали кров. 15 діб хлопчик був на апараті штучної вентиляції легенів через стафілококову пневмонію. Під загальним наркозом у хлопчика брали пункцію спинного мозку і встановлювали підключичний катетер, через який немовля отримувало незліченну кількість медикаментів. З уражених ділянок тіла облазила шкіра, аж до некрозу.

Руслан виграв свій бій за життя, але постраждала його центральна нервова система. Хлопчик погано спав, був нервовий і примхливий, постійно закидав голову вгору. УЗД підтвердило зміни в структурі головного мозку, як наслідок перенесеної інфекції. Для відновлення Руслан все своє життя приймає медикаментозне лікування. Коли малюкові виповнилося 10 місяців, в його рідний Донецьк прийшла війна, і мама з двома дітьми була змушена покинути рідний дім. Через побутові, житлові та матеріальні проблеми, лікування Руслана було тимчасово зупинено. Але коли хлопчика зараховували в дитячий садочок, лікар запідозрив аутизм.

Хлопчик не розумів звернену мову, не відкликався на ім'я, не спілкувався, грався в одноманітні гри, не розмовляв. Після кількох курсів реабілітації хлопчик отримав чудові результати. Руслан почав сприймати мову і повторювати звуки, склади, слова, почав реагувати на те, що відбувається, став більш самостійним і організованим. Для розвитку дитини необхідна подальша реабілітація, дуже важливо не упустити момент пластичності мозку і підготувати дитину до школи. На жаль, у сім'ї не вистачає фінансів для лікування, всі кошти йдуть на оренду найманої квартири, комунальні послуги та утримання дітей, мама виховує і виховує їх сама.

Просимо небайдужих людей допомогти пройти черговий курс лікування Руслану і дати шанс дитині на повноцінне здорове життя.

ПІБ: Рогатинський Руслан Володимирович, 30.06.2013 р.

Місто: Київ

Діагноз: недорозвинення психіки та мовлення органічно резидуального генезу, дизартрія, дизлексія