Звільнення Поліни

У імені Поліна є два трактування, перше – «сонячна», друге – «звільнена». Дівчинка Полінка народилася сонячним вересневим днем ​​в місті Лисичанську на 36 тижні шляхом екстреного кесаревого розтину. Стан крихітки був важким – реанімація, потім патологія новонароджених. Прогноз лікарів був невтішний – тиждень, місяць... але після виписки з патології стан дитини покращився, і здавалося, що життя налагоджується.

Але в 7 місяців стало помітним відставання у фізичному розвитку, дівчинка не сиділа і не повзала. У 8 місяців Полінці поставили невтішний діагноз. Не витримавши випробування, з сім'ї пішов батько. З цього моменту мама почала боротьбу за життя і здоров'я дочки самостійно. Численні реабілітації в Луганській обласній клінічній лікарні та в обласному центрі реабілітації "Відродження" м. Луганська дали свої плоди - Полінка почала говорити перші склади і навчилася повзати. Але в 2014 р сталося те, чого ніхто не очікував... війна. Лікування в Луганську для Поли стало неможливим. Незважаючи на ситуацію в області, страх, відсутність підтримки, мама не опустила руки - адже час іде, а чим молодша дитина, тим ефективніше реабілітації, тим вище шанс отримати здоров'я.

Відтоді реабілітацію Поля стала проходити в Міжнародній реабілітаційній клініці Козявкіна. Позаду вже 12 курсів реабілітації. Завдяки їм Полінка почала говорити перші нескладні слова, потім словосполучення і невеликі легкі речення, стала розуміти побутову мову, навчилася сидіти, стояти біля опори, переступати з підтримкою за руки. Кожна пройдена реабілітація дає новий поштовх у розвитку, в придбанні нових навичок, допомагає поліпшити загальний стан, знижує тонус м'язів, збільшує кількість рухів, прибирає больовий синдром.

Полінка – дуже сонячна, добра, допитлива дівчинка. На домашньому навчанні перейшла на програму 2-го класу, дуже старається. Їй подобається займатися з вчителями. Любить малювати фарбами, ліпити з пластиліну, збирати пазли і мозаїку і, звичайно ж, дивитися мультики. Як всі дітки любить і балуватися. Попереду у дитини ще довга дорога до здоров'я, їй належить ще багато чому навчитися. Головна мета - самостійно стояти і ходити, навчитися правильно говорити, читати, писати. Для цього необхідні постійні реабілітації, вартість яких, на жаль, для мами непосильна і без допомоги добрих людей їй не впоратися.

Допоможіть Полінці продовжити таку важливу для неї реабілітацію і одного разу друге трактування її імені виправдається, вона стане «звільнена» - вільна від хвороби!