Ліки для дітей – найкращий подарунок

Крихітні тільця, обвиті крапельницями і оточені моніторами, найменші вагою у кількасот грамів. Їхнє життя цілком залежить від апаратів життєзабезпечення, адже часто самостійно не дихають і харчуються лише через зонд. Саме так щодня в реанімації Інституту педіатрії, акушерства і гінекології України свій шанс на повноцінне дитинство виборюють десятки малюків, яким просто не пощастило народитися здоровими.

Крихітні тільця, обвиті крапельницями і оточені моніторами, найменші вагою у кількасот грамів. Їхнє життя цілком залежить від апаратів життєзабезпечення, адже часто самостійно не дихають і харчуються лише через зонд. Саме так щодня в реанімації Інституту педіатрії, акушерства і гінекології України свій шанс на повноцінне дитинство виборюють десятки малюків, яким просто не пощастило народитися здоровими.

Щомісяця в інституті на світ з’являються 150 немовлят з вадами розвитку, 40 з них, потрапляють до реанімації, 15 – з критично маленькою вагою у 500-700 грам. У таких дітей часто розвиваються ускладнення після операцій, вірусні чи бактеріальні інфекції. Приборкати які здатні лише дороговартісні антибіотики. 

Наближається мій день народження. І я хочу використати його як чудову можливість примножити шанси дітей на одужання, придбавши їм ці життєвонеобхідні ліки. Я час від часу буваю в реанімації ІПАГу, коли приїжджаю знімати сюжети про малюків. Бачу мам, які стоять над ліжечками і цілують крихітні ступні, єдине місце, до якого хоч якось можна доторкнутися – животики перебинтовані, ручки сколені крапельницями, буває дитинці уже місяць, а на ручках його досі і не тримали. І тут би просто молитися, щоб вижив, але молитви мало. Мама розуміє – потрібні дороговартісні ліки, купити які не в змозі ані вона сама, ані держава.

На жаль, єдиний профільний заклад держави, куди потрапляють жінки з найтяжчими патологіями вагітності, з року в рік критично недофінансовується. Цьогоріч замість необхідних 52 млн.грн. Інститут отримав 8,5 млн.грн, тобто лише 16% від потреби. І це в той час як усього місяць виходжування одного малюка у реанімації ІПАГу обходиться в середньому у 60 тис. грн. 

Я поки не маю своїх дітей, але дуже мрію колись стати мамою. Звісно я хочу, щоб моя дитина народилася здоровою, але усвідомлюю: від жодної жінки це не залежить. На те, чи розвиниться вада у клубочка під її серцем, не впливає ані спосіб життя, ані харчування, ані статус. Ніхто не застрахований. І все що лишається – хапатися за кожен шанс. Моє серце від побаченого розривається від болю, а що відчуває материнське боюся навіть уявити.

Нині, у переддень свого свята, я понад усе хочу, аби шансів у крихіток ставало все більше! Букет вартістю 250 гривень – це, приміром, життєвонеобхідна пігулка для малюка, подарунок у тисячу гривень – уже ціла упаковка. Тож, друзі, прошу, не купуйте мені нічого, просто тисніть "Підтримати". Колись, коли я долала рак, ви уже об’єдналися і врятували моє життя, тому зараз знати, що хтось продовжить жити завдяки мені – то, повірте, буде найбільшим щастям!