Пігулки для стареньких. 5

Від початку конфлікту на Донбасі, тікаючи від війни, люди залишили свої домівки та розселилися в різних куточках України і практично без допомоги держави починали нове життя "з нуля". Особливо важко доводиться літнім людям, які на схилі свого життя вимушені шукати притулку по чужих кутах. Люди віддали свої сили і здоров'я, працюючи на країну, і коли вони постаріли, країна мала би повернути борг і забезпечити їм повноцінну старість, але… Багатьом із них доводиться переступати через свою гордість, просячи про допомогу, і як це може бути принизливо для когось – відчувати свою безпорадність.

З 2014 року наш фонд намагається допомагати цим стареньким просто вижити. Зокрема, із допомогою донорів УББ ми регулярно допомагаємо пенсіонерам-переселенцям ліками. В кожному проєкті ми розповідаємо донорам про наших підопічних. Знайомтеся ще з двома:

Віктор Федорович народився ще під час ВВВ. Отримав гарну освіту. Відслужив в армії. Займався спортом. Працював у Луганську на заводі, якому присвятив 51 рік свого життя. Починав із простого слюсаря, на пенсію йшов вже з посади керівника. "Вийшов на пенсію, думав, нарешті, пропрацював, тепер час і пожити. Квартиру нарешті доробили, машину нову купили. Рік ще так пожив, і довелось звідти тікати". Чоловік – великий патріот своєї країни, не захотів повертатися під окупацію. І як би не було важко зараз, не визнає самопроголошеної влади.

Ніна Іванівна – луганчанка. Закінчила школу з золотою медаллю, вступила до машинобудівного інституту. Працювала на заводі 28 років, поки її не запросили на посаду начальника відділу в місцеву адміністрацію. Одного дня побачила, що летять літаки, вийшла на вулицю і тоді зрозуміла, що почалася війна. Через кілька днів подзвонила донька і сказала: "Мамо, ти сьогодні виїжджаєш!". На потяг жінку взяли без квитка. Так у 2014 році Ніна Іванівна опинилася в Києві. Було дуже важко знайти житло, вдалося влаштуватися в гуртожитку університету, де живе донька.

Ми маємо на меті цим проєктом допомогти ліками 6 стареньким. Підтримайте нас і їх гідну старість!