Дорогі люди! Дякуємо що ви допомагаєте Богдану. Для нас це надзвичайне чудо. Ми давно втратили надію і думали, що ніколи син не вийде з тієї лікарні. Десять років тому вже після другої операції в Києві на сечовику уролог сказав, "ну все що ми могли зробити - ми зробили". І це те, що після тієї операції Богдан впав у кому, а потім почались судоми, затримка в розвитку і в тому числі в розумовому. І всі тут в один голос казали, що нічого, окрім діаліза Богдану не світить. Ми так і прийняли долю, якби не фонд Крона" і не ваша допомога. Нам ще потрібно буде пройти важкий етап очікування державних грошей, а потім нирки на пересадку. Але тепер ми готові , ми сповнені віри і сподівання на краще. На Новий Рік Богдана відпускають додому і ми кілька днів будемо разом. Дякуємо за те що ви подарували нам не просто гроші - силу і перспективу жити довго. Любов Нестеренко,мама Богдана