Богданчик дуже хоче ходити!

Перші дні життя Богдана розпочалися болем і боротьбою за життя, що триває й досі. Богдану вже виповнилося 13 років. Усі 13 років – це постійне лікування та реабілітація. З діагнозом ДЦП, спастичним тетрапарезом, симптоматичною епілепсією і затримкою психомовного розвитку – нелегко боротися. Постійні судоми не давали повноцінно проводити лікування та реабілітацію, бо останні могли спровокувати ще більші судоми. Довгий час у Богдана не припинялися судоми навіть при прийнятті різних протисудомних препаратів.

Перші дні життя Богдана розпочалися болем і боротьбою за життя, що триває й досі. Богдану вже виповнилося 13 років. Усі 13 років – це постійне лікування та реабілітація. З діагнозом ДЦП, спастичним тетрапарезом, симптоматичною епілепсією і затримкою психомовного розвитку – нелегко боротися. Постійні судоми не давали повноцінно проводити лікування та реабілітацію, бо останні могли спровокувати ще більші судоми. Довгий час у Богдана не припинялися судоми навіть при прийнятті різних протисудомних препаратів. 

На даний час судомний стан нормалізувався, тому йому не зволікаючи необхідна стимуляція розумового розвитку та реабілітація, яку ми не могли провести ще півроку назад. Препарати, які необхідні для Богдана, дорого коштують, але ми купуємо їх самотужки, але для реабілітації і деяких видів стимуляції мозку, які можливі на даний момент, коштів не вистачає.

До судом Богдан мав кращу фізичну форму, навіть стояв біля стінки. На жаль, зараз він не може самостійно стояти на ногах, хоча дуже намагається, відколи судоми частково припиняються. Богдан став краще стрибати за допомогою підтримки за дві руки. Але за малого навантаження на ноги деформуються суглоби, та спастика не дає повністю розігнути коліно. Тому якщо негайно не розпочати лікування та реабілітацію, то Богдан втратить шанс взагалі ходити та розмовляти. Богдан розмовляє як маленька дитина, складами та незрозумілими вигуками, окремими словами, але цього не досить, щоб жити в світі та повноцінно спілкуватися.

Якщо зараз провести необхідне лікування з підтримкою небайдужих людей, то Богдан зможе ходити та вести нормальний спосіб життя. Цим самим надаючи приклад іншим батькам та дітям не здаватися на своєму тяжкому шляху до такого омріяного зцілення, і можливість жити як звичайна людина. Сподіваємося на небайдужість людей, які можуть допомогти.

ПІБ: Вдовенко Богдан Вадимович, 19.05.2001 р.

Місто: Черкаська область, Умань

Діагноз: ДЦП, спастичний тетрапарез, симптоматична епілепсія у вигляді простих парціальних нападів. Затримка психомовного розвитку