Дитяча мрія: 4 етап зборів

Ніхто краще, ніж мама, не може розповісти про свою дитину. Нікому невідомо більше, ніж мамі хворої дитини, які душевні страждання вона відчуває. Ми вирішили залишити лист мами Аліни без змін, щоб ви змогли її очима побачити цю дитину і через її слова зрозуміти як же сильно Аліна хоче навчитися ходити.

"У моєї донечки ДЦП, спастична диплегія. У свої 4 роки 9 місяців Аліна жодного разу не ходила самостійно своїми ніжками, і це дуже боляче бачити, особливо мамі, яка з самого народження бореться за життя доньки! Поки моя дитина тільки добре знає, що таке постійне лікування, масажі та уколи! У Аліни, слава Богу, є поліпшення, і ми не можемо зупинятися на досягнутому. Допоможіть Аліні зібрати потрібну суму, адже лікування дає добрі результати, і зараз моїй донечці дуже потрібно пройти черговий курс реабілітації в клініці професора Козявкіна.

Ці курси реабілітації – єдине, що їй дійсно допомагає. Зараз Аліна вчиться стояти і ходити. Намагається робити самостійно два кроки відриваючись від моїх рук, впевненіше ходить за одну ручку. Але щоб закріпити результат, потрібна постійна реабілітація.

Моя донечка розумна, терпляча, старанна і сильна. Її сила в тому, що з діагнозом ДЦП вона з усіх сил бореться за своє здоров'я. І не дивлячись ні на що, Аліночка дуже весела і життєрадісна дитина, вона мріє, як і всі дітки, ходити, стрибати, бігати та їздити на велосипеді.

Прошу Вас добрі люди допомогти і знову підтримати нас на нашому нелегкому шляху. Однак без вашої допомоги ми ризикуємо залишитися без лікування – бо наших коштів не вистачає, щоб оплатити лікування і відправити доньку на черговий курс реабілітації. Ми дуже сподіваємося на вашу підтримку і будемо раді будь-якій допомозі. Безмежна вдячність всім небайдужим! Так хочеться, щоб моя донечка ходила хоча б за ручку, хоч потихеньку, але своїми ніженьками, як інші дітки, і раділа життю!"

ПІБ: Харченко Аліна Юріївна, 07.05.2010 р.

Місто: Запоріжжя

Діагноз: ДЦП