Дитяча мужність. 2

"Я вирішила, що буду боротися за неї і робитиму все, що в моїх силах, але її не кину, як це зробили її батьки!" - це слова бабусі Анастасії, яка ніколи не опускає рук, бо знає, що більше в її онучки немає на кого сподіватися. Ось уже сьомий рік триває важкий та виснажливий шлях до повноцінного життя Насті. Позаду вже 16 операцій. Відновлено функції ніг, куди вживлено 3 стержні. Настя нарешті почала ходити! Проте попереду ще нелегка дорога до одужання.

"Я вирішила, що буду боротися за неї і робитиму все, що в моїх силах, але її не кину, як це зробили її батьки!" - це слова бабусі Анастасії, яка ніколи не опускає рук, бо знає, що більше в її онучки немає на кого сподіватися. Ось уже сьомий рік триває важкий та виснажливий шлях до повноцінного життя Насті. Позаду вже 16 операцій. Відновлено функції ніг, куди вживлено 3 стержні. Настя нарешті почала ходити! Проте попереду ще нелегка дорога до одужання.

Завдяки такій кількості операцій було призупинено прогресування сколіозу. Зроблена корекція хребта, у який вживлено 2 стержні. Проте лікування дівчинки за кордоном буде продовжено до завершення всіх поетапних хірургічних втручань. Мужності та силі духу Настуні можна позаздрити. Зараз постала необхідність лікування зубів. Через дефіцит вітаміну D та кальцію в дівчинки важка деформація щелеп, зародки постійних зубів завмерли в щелепах і не проросли. Потрібне хірургічне втручання. Також проявляється карієс не тільки поверхні зубів, а у коренях. Є загроза потрапляння інфекції у вживлені стержні, що є небезпечним для життя. На ніжках за кордоном зроблено сім операцій. Вирівнювання деформацій на них ще не закінчено. Також заплановано подовжити коротшу ніжку. Операції за кордоном проводяться для Насті благодійно, але необхідні кошти на переліт. Якщо не продовжувати лікування, то буде загублено все, що зроблено за ці роки.

Бабуся є єдиним опікуном своєї онуки. Дохід сім’ї складається із соціальної допомоги Насті, якого ледве вистачає на оренду житла в іншому місті, де Настя проходить необхідну післяопераційну реабілітацію. Тож бабуся звертається до всіх небайдужих, добрих та чуйних людей про допомогу, адже стільки людей поруч із Настею вже протягом 7-ми років, що не залишають її наодинці з хворобою. Лише завдяки відкритим серцям, які наповнені добром та співчуттям, дівчинка вірить, що не має права зламатися і дійде до фінішу, бо ж уже має відповідальність перед своїми благодійниками, які повірили і продовжують вірити в її одужання.

ПІБ: Полєва Анастасія Василівна, 02.02.1999 р.

Місто: Вінниця

Діагноз: псевдо-дефіцитний вітамін-Д залежний рахіт 3-го ступеню, гостре протікання з деформацією всіх кінцівок, деформацією щелеп з фіброзним пульпітом, перидонтитом, карієсом зубів. Сколіоз 4-го ступіню (викривлення хребта 80 градусів)