Допоможіть Ярославу в боротьбі з ДЦП

Ярослав – єдина, довгоочікувана дитина в сім'ї. Його народження чекали, рахуючи дні, але через недбалість медичного персоналу день народження хлопчика став абсолютно не таким, яким його собі уявляли батьки. Довгі важкі пологи призвели до того, що дитина задихнулася. Здавалося, малюк не дихав вічність, але після низки реанімаційних заходів Ярик зробив перший вдих, і відразу ж перші крики від болю, які скрутили його маленьке тільце, це були судоми.

Ярослав – єдина, довгоочікувана дитина в сім'ї. Його народження чекали, рахуючи дні, але через недбалість медичного персоналу день народження хлопчика став абсолютно не таким, яким його собі уявляли батьки. Довгі важкі пологи призвели до того, що дитина задихнулася. Здавалося, малюк не дихав вічність, але після низки реанімаційних заходів Ярик зробив перший вдих, і відразу ж перші крики від болю, які скрутили його маленьке тільце, це були судоми.

"Лікарі запропонували відмовитися від малюка, так як не давали йому більше 3 днів, а якщо виживе – то стане інвалідом на все життя!" - розповідає мама Ярослава. "Я перебувала як у поганому сні, тиск лікарів, крики немовляти – все це зводило з розуму. Ми поїхали в інше місто, почали лікувати сина в патології новонароджених. Нам швидко прибрали судоми, через тиждень з Ярика зняли кисневу маску, почав сходити набряк мозку. Мій син ішов на поправку, і вже не було мови про смерть. Через місяць нас виписали додому. У 5 місяців поставили діагноз ДЦП. Це був як грім серед ясного неба, адже все вже начебто налагодилося. Звичайно, ми оформили документи, але приймати цей страшний діагноз відмовилися. Ми як батьки вступили в боротьбу з підступною хворобою, щоб вирвати синочка з лап ДЦП.

Обстеження, наркоз, МРТ, УЗД, і ще список медичних термінів, генетичні центри, професори, лікування в Донецьку, Новоазовську, Трускавці, Чернігові, Києві. І в Ярославчика стали помітні результати! На свої 4 роки він вміє ходити з підтримкою, поліпшилася координація руху рук, поліпшився контроль голови. Може сидіти з опорою на ручки. Інтелект у хлопчика збережений. Повірте, що всі ці досягнення далися нам нелегким шляхом! Для Ярослава – це важка робота, біль, сльози.

Для мене – постійна тривога в душі, адже часу мало, а нам так багато ще потрібно досягти! Але коли ми отримуємо винагороду за нашу працю (позитивну динаміку), з'являється надія, що все вийде, і Ярик зможе стати звичайною дитиною! Я звертаюся до всіх небайдужих до дитячого болю. Допоможіть зібрати потрібну суму на лікування в центрі стимуляції мозку в Києві. Дякую вам!"

ПІБ: Агішев Ярослав Олександрович, 04.08.2010 р.

Місто: Донецька область, Костянтинівка

Діагноз: ДЦП, подвійна геміплегічна форма з тетрапарезом, судомний синдром в анамнезі