Допоможіть поставити дітей на ноги! 2

У 2011 році у Наталії після 28 тижнів вагітності почалася кровотеча, відшарування плаценти. Шляхом кесаревого розтину в жінки народилася двійня: хлопчик і довгоочікувана дівчинка. Лікарі рятували і маму, і дітей. У хлопчика були кісти головного мозку, крововиливи і гідроцефалія. Коли малюки набрали потрібну вагу, їх виписали додому. Діти були дуже проблемні і примхливі.

У 2011 році у Наталії після 28 тижнів вагітності почалася кровотеча, відшарування плаценти. Шляхом кесаревого розтину в жінки народилася двійня: хлопчик і довгоочікувана дівчинка. Лікарі рятували і маму, і дітей. У хлопчика були кісти головного мозку, крововиливи і гідроцефалія. Коли малюки набрали потрібну вагу, їх виписали додому. Діти були дуже проблемні і примхливі.

 Плакали день і ніч. Ілля постійно вигинався на місток. Вероніка не спала ночами, була стиснута і скута. Коли діткам було 5 місяців, вони потрапили до лікарні з бронхітом. Ось тут батьків і приголомшили діагнозом: спастична тетраплегія, а далі ДЦП. З шести місяців Ілля став інвалідом дитинства, Вероніка – в рік.

На питання мами: "Що робити?", лікарі говорили, що її діти – рослини. "Що хочете, те і робіть. Це діагноз на все життя". Один лікар розповів, що є центр у Трускавці ім. Козявкіна, який займається такими дітьми. Коли дітям було 3 роки, мати зібрала потрібну суму і поїхали в Трускавець. Результат вразив до глибини душі. Якщо дівчинка до цього не знала, що у неї є ноги..., то тут вона почала їх відчувати і намагатися ними ворушити. Ілля більш впевнено почав тримати голову і перевертатися.

Тато всього цього не витримав, почав пити і пішов із сім’ї. Ні фізичної, ні моральної, ні фінансової допомоги діти від нього не отримують. Самотня мати Наталія сама виховує п’ятьох дітей, четверо з яких – неповнолітні. Проживає з хворою мамою, інвалідом II групи, та сама є інвалідом III групи – у неї захворювання хребта. Родичів вона не має, трагічно загинув її тато, брат і сестра. Старшому синові Данилу зараз 21 рік. З п'ятирічного віку він хворіє на цукровий діабет I-тип, важкий хід захворювання. Другому синові Кирилу 12 років, він здоровий, учень 7 класу. Третьому сину, Матвію, зараз 6 років, в 5 років йому поставили діагноз "цукровий діабет I-тип Е-10". Він інвалід дитинства.

Лікарі центру Козявкіна сказали, що в родини є всі шанси поставити дітей на ноги, тільки потрібно їздити до них три-чотири рази на рік. Але для сім’ї це непідйомна сума, вони ледве зводять кінці з кінцями, вже вичерпали всі ресурси для того, щоб діти їздили і займалися. Вони дуже перспективні, розумово розвинені на свій вік, ось тільки руховий апарат підводить. Вони дуже хочуть навчитися ходити, танцювати і бігати.

На сьогодні сім’я пройшла сім курсів інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації в Міжнародній клініці лікування м. Трускавець. У Іллі знизився тонус, перестала текти слина, він вперше став на карачки, намагається повзати. Розумово став розсудливий, на запитання відповідає реченнями, добре запам'ятовує вірші. Дуже сильно хоче навчитись танцювати, як його старший брат. Вероніка почала стрибати "жабкою", у неї покращилася моторика рук, дівчинка більш впевнено стоїть на колінах, стала активнішою, розсудливішою. Розмовляє реченнями. Після всього пережитого з'явилася надія і впевненість у тому, що діти будуть бігати, стрибати і радіти життю.

Ми вже допомагали малюкам, і ми бачимо позитивну динаміку в лікуванні! Їм кращає, і зараз головне не зупинятися! Давайте допоможемо родині пережити всі труднощі, а діткам подаруємо щасливе майбутнє, в якому вони підуть своїми ніжками абсолютно здорові у школу! 

ПІБ: Шамрай Вероніка Іванівна, Шамрай Ілля Іванович, 09.06.2011 р.

Місто: Запоріжжя

Діагноз: ДЦП, спастична тетраплегія