Довга дорога до щасливого дитинства. 2

Можливо, дехто з Вас памʼятає історію Діми, але для більшості вона все-таки залишається новою. Діма – веселий, розумний та активний хлопчик. Він перша бажана дитина в молодій сімʼї. Так склалося, що малюку поставили діагноз: ДЦП, спастичний тетрапарез. Далі розповідає мама Діми:

"З самого дитинства нам всім, а особливо Дімі, доводиться боротися за щасливе, повноцінне життя. Протягом довгих 5 років Діма проходить реабілітації в різних центрах України. Боротьба за щасливе дитинство та повноцінне життя розпочалася з Міжнародної реабілітаційної клініки Козявкіна. Покращення були вже після першого курсу. (Зауважу, що до першого курсу Діма повзав по-пластунськи, самостійно не сідав та невпевнено тримав спинку сидячи). Наша сімʼя сподівалася, що Дімі вистачить пару таких курсів, щоб він гарно ходив, і нам більше не доведеться туди приїжджати. Але наші сподівання виявились марними, і в клініку Козявкіна ми приїжджали ще 5 разів.

Далі ми знайшли чудового фіз-реабілітолога, який почав приходити до нас додому і займатися з сином. Таке одне заняття вдома тривало по 4 години. Результати після занять вдома також були втішними. До цих всіх занять ми додали ще басейн. У свої два роки наш хлопчик вже вставав та ходив біля опори. Далі були реабілітації в центрах "Крок за кроком", "Прометей", "Самотужка", "Апіс-Меліфіка".

Свої перші та невпевнені кроки Діма зробив у 3 роки на день Святого Миколая. Це були найбажаніші кроки. З координацією нам доводиться працювати донині, але нашому щастю не було меж, а в голові думки, що все ми робимо правильно".

Зараз Дімі 5 років. В травні через плоско-вальгусну деформацію стоп хлопчику довелося зробити операцію на ніжках, без якої неможливо було обійтися. Діма повноцінно не ставав на стопи, що спричинило невпевнене стояння та часте падіння під час ходьби. 

Після операції хлопчик місяць був у гіпсових повʼязках. Він мужньо переніс цей період, бо розумів, що все це на користь. Далі після зняття гіпсів все почалось спочатку. Діма вчився згинати ноги в колінах, підіймати їх, повзати на колінах, вставати, стояти і робити перші кроки.

Після операції він пройшов два курси реабілітації в Київській міській клінічній лікарні, курс реабілітації в центрі "Вікторія" і курс в центрі "Я Є". Більшість реабілітацій та операцію сімʼя оплачувала самостійно, адже державних коштів вистачає лише на один курс. Наразі батьки не мають фінансової можливості оплачувати подальше лікування, в сімʼї працює тільки чоловік, і, на жаль, їм приходиться дуже тяжко.

Щоб допомогти Дімі краще відновитися після операції, йому необхідно пройти курс реабілітації в центрі "Я Є". Тож просимо всіх небайдужих допомогти хлопчику з післяопераційним відновленням. Ми дуже хочемо, щоб у вересні він пішов у школу здоровими ніжками, адже він так любить гратися з дітками та навчатися всього нового.