Я хочу розповісти вірша! 2

Одразу після народження Марійки лікарі приголомшили маму, повідомивши, що її дівчинка хвора. Коли їй виповнився рік, їй діагностували ДЦП і найстрашніше: сказали, що Марія не зможе ходити. Проте старанням лікарів, батьків та масажистів, у три роки дівчинка все ж зробила свої перші кроки. Вона розвивалася повільніше, ніж решта діток, кожне нове вміння їй давалося з величезними зусиллями.

Одразу після народження Марійки лікарі приголомшили маму, повідомивши, що її дівчинка хвора. Коли їй виповнився рік, їй діагностували ДЦП і найстрашніше: сказали, що Марія не зможе ходити. Проте старанням лікарів, батьків та масажистів, у три роки дівчинка все ж зробила свої перші кроки. Вона розвивалася повільніше, ніж решта діток, кожне нове вміння їй давалося з величезними зусиллями.

Попри це вона дуже розумна дівчинка, все розуміє, хоча ще і не може гарно говорити і висловлювати свої думки. Марійка вже потрішки пише і починає читати, хоча кожне слово дається їй нелегко, але це заслуга лікарів, які займаються з дівчинкою вже 4 роки.

Якщо раніше вона боялася власного голосу, що заважало їй вимовляти перші слова, то після занять із психологом це майже минуло. Вона стала уважнішою і зараз уже краще мислить. Заняття з логопедом також принесли свої результати: її звуки і вимова стали більш чіткими.

Марія дуже хоче спілкуватися з однолітками і піти до школи, але зараз вона не може цього зробити. Хвороба не дає їй повноцінно розвиватися. Аби досягти позитивної динаміки, реабілітації потрібно проходити постійно. Тому ми розпочинаємо збір коштів на новий курс лікування в центрі "Пріоритет" для Марійки. Дівчинка дуже хоче говорити, давайте їй допоможемо!

ПІБ: Возна Марія Вікторівна, 23.08.2002 р.

Місто: с. Радивилів, Рівненська обл.

Діагноз: ДЦП, спастичний тетрапарез, синдромом грубого зниження когнітивних функцій, бульбарно-псевдобульбарний синдром внаслідок органічного ураження ЦНС