Історія однієї дівчинки з великим серцем! 3

Сім’я Куцолабських дуже дружня, любляча, товариська і багатодітна, тут виховують три татусеві донечки (зі слів татуся). Батьки віддають все, що тільки можна, для свого янгола Олечки, аби лиш допомогти та надати кращі реабілітаційні послуги та мати можливість поспілкуватись з вузькими спеціалістами, які зможуть допомогти, порадити, проекспериментувати. Але ми всі добре знаємо, що сьогодні спеціальні медичні послуги несуть за собою великі витрати, які рідні Олі не можуть подужати самостійно.

Олечка – дуже старанна дівчинка, добросовісна, дбайлива, вродлива, чудова, креативна, талановита, відповідальна, вона завжди підтримає та приголубить у важку хвилинку, відчуває біль інших, завдяки підвищеній емоційно-вольовій сфері (зі слів мами, у якої набігали на очі сльози радості чи болю... знає лиш мама Олі, Ніна). На жаль, у дівчинки є інвалідність з дитинства – затримка мовного розвитку, вона спілкується своєю особливою мовою, яку всі розуміють – а також у дівчинки порушення опорно-рухового апарату та слуху.

Оля багато подорожує не тому, що вона турист, а так склалися життєва стежина: від лікарні до лікарні, від реабілітаційного центру до центру інклюзивно-ресурсного, від оздоровчого табору до санаторію. І це ще не весь маршрут, розповідає мама Ніна. "Буває таке, що з потяга не встигаємо приїхати, як потрібно їхати знову".

В Олі багато друзів, які товаришують з нею з самого малечку, допомагають соціалізуватися та адаптуватися до життя разом у таборі, на колінках, кішок та цуценят купають, ходять на морозиво, співають пісні, граються на вулиці з м’ячем – це все чудово, тому що це і є дитинство. Дитинство – багате на друзів, щире, безкорисне, з побитими колінцями, але разом із друзями… Друзі в Олі вірні та надійні, на яких можна покластися в будь-яку хвилину, і які, своєю чергою, відчувають себе відповідальними під час ігор та прогулянок з Олею.

Ми можемо лише пишатися такою дружньою та завзятою сім’єю, яка проживає кожний день з усмішкою та дякує Богові за радості кожного такого дня життя. Це родина з великої літери, якою потрібно пишатись та брати гарний приклад.

Так тримати наші дорогенькі…

Підтримайте цей проєкт, аби Оля змогла потрапити на реабілітацію.