Хочу бігати по ранковій росі, квітень 2016

Денис народився передчасно, з вагою 2 кг. Через тяжкі пологи стався крововилив у головний мозку, і як результат у Дениса діагностували гідроцефалію. Сказали, що дитина дуже тяжка, крововилив пошкодив багато клітин головного мозку, що він не буде нічого розуміти і не буде говорити, буде жити як рослина. Проте після лікування у міжнародній клініці ім. Козявкіна стан дитини набагато поліпшився!

Зараз мій Денис вміє самостійно сідати і розмовляти! І тепер вже лікарі не кажуть мені, що він безнадійний… а навпаки говорять, що Денис дуже перспективний! З самого народження своєї дитини я чула: «Навіщо вам така дитина? Народіть собі нормальну здорову дитину, а цю залиште у спокої». Але я не здавалась, не хотіла вірити в усе те, що мені казали.

У мого синочка діагноз ДЦП, але крім цієї страшної хвороби, яка прикула його до ліжка і не дає жити і розвиватись, як нормальні, здорові дітки, в Дениса ще проблеми із зором, атрофія зорових нервів, коли зорові клітини відмирають від недостачі кисню головного мозку, тому Денис вивчає всі предмети та іграшки, все на слух.

Зараз після багатьох років лікування він почав розуміти майже все, знає багато віршів, вміє рахувати, співати і дуже любить музику. А зовсім недавно почав самостійно підніматись і сідати! Сидіти він сам ще довго не може, але це вже для нас багато значить.

Нам зараз 6 рочків, але як згадаю коли Денис був маленький, як його мучили напади епілепсії, то це для мене як страшний сон! Зараз, дякувати Богу, ми позбулись тих страшних нападів, і дитина почала набагато краще розвиватися. Наш лікар в Івано-Франківську каже, що це велике диво, бо в нас був найтяжчий діагноз «синдром Веста», і нам вдалося з нього вийти.

Але головною проблемою в нас є рухи, коли дитина хоче, але не може ходити. І в мене серце розривається, коли він каже: «Боженька, поможи мені ходити!» Я споіваюся, що такий день колись настане, коли моя дитина зробить свої перші самостійні крочки і ми всі наші муки будемо згадувати як страшний сон. Але для того, щоб наша з Денисом мрія здійснилась треба не запускати наше розпочате лікування.

Так склалося моє життя, що наша повноцінна сім’я розпалася, і я сама виховую дитину… Мені більше нікуди звернутись по допомогу, тому я звертаюсь до небайдужих людей допомогти мені поставити мого синочка на ніжки, бо він все, що в мене є.

ПІБ: Гарвасюк Денис Миколайович, 06.09.2009

Місто: Івано-Франківська область, Корнів

Діагноз: ДЦП