Хвороба надає хоробрості: 3 етап зборів

Я дуже-дуже вдячна всім, хто допомагає мені і морально, і духовно, і матеріально, і фізично триматися в цьому житті. Не падати духом, хоча для радості моя хвороба залишає мало шансів. Завдяки зібраним коштам я пройшла два курси хіміотерапії, а до цього чотири. Всього шість курсів. У листопаді 2014 року КТ показала, що зростання метастаз не тільки зупинилися, а деякі дрібні фракції навіть взагалі зникли. Та, як виявилося, ненадовго…

Коли метастази зникли, – тріумфували всі! А особливо мій лікуючий лікар. Настала довгоочікувана ремісія! Канікули три місяці. Потім ще одна томограма, - і знову все відмінно! Знову канікули (від хімії), адже організму потрібен відпочинок, щоб витримувати цю боротьбу з підступною хворобою.

Я не думала про неї. Я жила повноцінним життям. Вирощувала квіти, розсаду, завела маленьких кошенят і отримувала насолоду від спілкування з рослинним і тваринним світом! Я вірила в краще!

Я сподівалася на удачу! А надії – це обручі, які не дають лопнути серцю!

І ось півроку пройшли. Знову томограма. На цей раз не пощастило. Метастази проросли скрізь, навіть у м'язах. Наче мстилися мені за щастя! Перший час дуже себе шкода. Хочеться забитися в нірку і рюмсати, щоб ніхто не бачив моєї слабкості і страху. Але мій лікар, побачивши мене, запитав:

- Тобі зараз здається, що гірше, ніж у тебе, ні в кого немає?

- Так! Мені так здається!

- Так я скажу, що є і набагато гірше, і вони сподіваються!

Бажання жити – сильніше смерті!

Ми самі формуємо реальність: різниця між страхом і надією – це різниця між хворобою і одужанням! Якщо більше вірити в себе, ніж у хворобу, то можна перемогти навіть серйозні недуги!

А я не одна в боротьбі за життя. Зі мною Ви, незнайомі мені люди, і мої рідні, і мої друзі, і мої просто знайомі люди! І мій лікар – хіміотерапевт! Мені завжди щастило на хороших людей!

Їхня віра, Ваша віра – моя віра в те, що Бог є Абсолютне здоров'я, і його здоров'я – моє здоров'я! Бог є любов, і його любов наповнює мою душу.

Зараз виклик прийнято! Належить проходити курс хіміотерапії три через три тижні, щоб призупинити шалене зростання метастаз саркоми. А далі по ситуації і моєму самопочуттю. Морально я готова йти вперед! Знову моє життя в Ваших руках! Так як матеріально я вже не можу забезпечити своє лікування, я прошу Вашої допомоги!

Без неї я програю боротьбу за життя. Я не втрачаю надії, віра в успіх дає можливість до одужання!

Я вірю в Вас, і в себе! А вирішує Бог!

ПІБ: Вершигорова Людмила Миколаївна, 15.07.1959

Місто: Київ

Діагноз: лейоміо-Sа тіла матки ст.І Т1N0M0 (з 2009 року), продовження хвороби: Mts в заочеревинні вузли, легені, вторинний больовий синдром, після 4-го ПаллПХТ, прогресування хвороби у 2015р: зріст вогнищ, стан після 1-го ПаллПХТ в 2015 р. кл.гр.ІІ