Хвороба скорочує його життя

Євгеній хворіє на інсулінозалежний діабет уже п’ять років зі своїх десяти років життя. Коли він з мамою потрапив до лікарні, де з уст лікарів пролунав цей важкий діагноз, здавалося, що це кінець всього їх життя. Та з роками і досвідом ззовні все виявилося не так жахливо. Але тільки ззовні. Діабет поступово руйнує організм дитини, особливо під час різкого падіння чи зростання рівня цукру в крові. Євгеній мужньо витримує до 10 ін’єкцій інсуліну за добу, не враховуючи нескінчених проколів пальців для отримання аналізу крові. Все це потребує багато сил, часу та коштів та має єдину мету – утримувати цукор у нормі.

Цьогоріч лікарі виявили ліподістрофії на животі в хлопця та рекомендували використовувати інсулінову помпу для Євгена. Ще більш важливо для подальшого здоров’я хлопця використовувати сенсори безперервного моніторингу крові. Але ж ці витрати непосильні для родини Євгена. У сімʼї працює лише тато, бо мати прикута до сина. В час війни дуже важко забезпечити хвору дитину всім необхідним та дотримуватися відповідного харчування. Кожен візит Євгена до лікарів завжди закінчується великим списком усього необхідного, що треба купувати дитині, щоб уникати супутніх ускладнень. Якщо цього не робити, життя Євгена не буде довгим. Мати звертається по допомогу з купівлею сенсорів для хлопчика.