Коли коштів не вистачає на ліки. 3

Життя Сергія не змінюється вже упродовж багатьох років. Прикутий до ліжка вже 10 років, Сергій не говорить, не чує, не бачить, не може самостійно приймати їжу та справляти життєві потреби. Через регулярні загострення епілепсії він знову й знову потрапляє на лікарняне ліжко. Зараз хлопець вкотре чекає, коли звільниться ліжко в лікарні і фахівці його приймуть. Звісно, що в таких умовах життя його матері – це суцільний жах. Доглядає дитину вона самостійно, батько покинув родину вже давно. Виживають вони лише завдяки пенсії та благодійній підтримці.

Доля обійшла стороною Сергія з самого початку життя. Вже при народженні він отримав важку травму голови, що спровокувала гідроцефалію. Попри вади слуху та неможливість говорити, Сергій закінчив 9 класів школи. Але потім сталася нова біда: хлопець не почув звук авто, що наближалося до нього, й потрапив під колеса. Від отриманих важких травм постраждав і без того пошкоджений мозок хлопця. Відтоді праву сторону тіла Сергія паралізувало, й він перестав бачити.

Щоб якось скоротити та зменшити кількість судомних нападів, Сергій щодня приймає ліки. Мама має їх купувати самостійно, а грошей їм ледь вистачає на їжу. Становище цієї родини жахливе, і жінка знову вимушена просити про допомогу з лікуванням сина.