Крик маминої душі

Цьому смішному хлопчикові 3 рочки. Звуть його Женя. Цілих 20 років мама не залишала надії завагітніти, і, нарешті, це диво сталося! На жаль, доносити дорогоцінну вагітність не вдалося, на 33-му тижні в екстреному порядку, рятуючи дитину, жінці зробили кесарів розтин. Дитина була дуже ослаблена через кисневе голодування. Довгі 5 днів крихітні легені вентилювали штучно. Скільки було пролито сліз безсонними ночами, коли мама намагалася знайти "чарівну таблетку" від діагнозів, які раз по раз озвучували лікарі. Здавалося, світ перестав існувати!

Але, минув час, і питання "За що, Боже?" змінилося на "Для чого, Боже?". І все поступово стає на "свої місця". Множинні діагнози відійшли на другий план, наслідки їх ще дають про себе знати, але з ними можна працювати. Лікарі кажуть, що хлопчик перспективний, але потрібно з ним постійно займатися. І мама займається!

Женічка не може самостійно сидіти і ходити, але завдяки попереднім реабілітаціям він навчився повзати, брати іграшки і починає говорити. Кожні три місяці дитина проходить курс лікування в неврологічній лікарні. Одного разу вдалося потрапити в реабілітаційний центр "Вікторія", і результати не змусили себе чекати. Мама звертається з проханням до всіх, кого зачепила історія її дитини: "Мені, звичайно, важко, але Женя, мій маленький хворий синуля, дає мені сили. Часом він так дивиться на мене своїми великими блакитними очима, немов душу мою розглядає. І в такі хвилини я забуваю про втому і труднощі. Женя – це дар Божий! Це дитина, яка несе в світ любов і життєрадісність. Він ніколи не сумує, впевнений в собі, що коли-небудь, він встане і піде! Шанс поставити мою дитину на ноги є! Тому я звертаюся до вас за допомогою! Щоб поїхати знову на реабілітацію, потрібні великі гроші, яких у мене немає! Це крик душі! Я дуже хочу йому допомогти бути здоровим!".

ПІБ: Мінаєв Євгеній Андрійович, 10.07.2015 р.

Місто: с. Куп’янськ-Вузловий, Харківська обл.

Діагноз: наслідки перенесеної нейроінфекції, синдром спастичного трипарезу, ЗПМР