Максим вирішив не здаватися. 2

Хлопчику-Максиму дванадцять років. Підліток. Глянеш на фото – звичайний хлопчисько. Та й народився він цілком здоровою дитиною. Лише до трьох років близькі помітили незначне відставання у розвитку. І хоча до чотирьох років у фізичному плані відхилень не було, хлопчикові поставили діагноз ЗПР, тобто затримка психомоторного розвитку. 

А далі... далі, як у страшному кіно, коли стрічка починає крутитися в зворотному напрямку. Поступово Максим почав втрачати набуті навички – розучився самостійно роздягатися, бігати, їсти... А до дванадцяти років у нього майже пропала мова... Горю батьків не було меж. Мамі Максима було дуже важко спостерігати, як її син поступово втрачає здатність самостійно жити, робити те, що роблять усі діти не замислюючись.

А діагноз цього разу звучав ще більш страшно і незрозуміло: лейкодистрофія Пеліцеуса-Марцбахера. Але і з таким діагнозом надія на краще є! Ось тільки грошей на постійне лікування та реабілітацію у батьків вже немає. Саме тому мама хлопчика звертається до всіх добрих людей із закликом про допомогу її синочку. Не пройдіть повз, нехай береже вас Господь!

Раніше на УББ ми вже збирали кошти Максимові. Переглянути попередній проєкт Ви можете за посиланням.

ПІБ: Нечипорук Максим Васильович, 24.04.2006 р.

Місто: смт Прудянка, Харківська обл.

Діагноз: лейкодистрофія Пеліцеуса-Марцбахера, двостороння пірамідна недостатність, синдром мозочкової атаксії, псевдобульбарний синдром, когнітивні порушення