Максимко потребує підтримки в лікуванні. 3

Максимові дев'ять років. Він звичайний хлопчик – любить грати у футбол, збирати конструктори та дивитися пригодницькі фільми. Але є одна річ, яка відрізняє його від більшості однолітків: із семи років він живе з цукровим діабетом першого типу.

Все почалося з того, що Макс став дуже втомленим, багато пив води й часто ходив у туалет. Батьки занепокоїлися й повели його до лікаря, й аналізи підтвердили їхні підозри.

Перші дні в лікарні були найважчими. Макс боявся ін’єкцій, не розумів, чому не може їсти солодощі, як раніше. Але з часом хлопчик навчився жити за новими правилами. Він щодня вимірює рівень цукру в крові, вводить інсулін, дотримується правильного харчування. Батьки та лікарі стали його найкращими помічниками. Максим розповідає друзям про свій стан відкрито: вони знають, що в нього завжди має бути під рукою глюкометр та щось солодке на випадок гіпоглікемії, підтримують його, і це дає йому силу бути сміливим.

Хоч життя з діабетом непросте, Макс не здається. Він мріє стати лікарем, щоб допомагати таким дітям, як він сам. У своєму юному віці він вже є прикладом мужності та сили духу. Проте навіть найсильнішим часом потрібна допомога: діабет виснажує не лише тіло хлопчика, але й фінанси його родини, зокрема на сенсори. Допоможіть їм не втрачати надії!