Мамо, дожени мене!

Смерть старшої дитини відібрала сенс існування Ольги і Ігоря. І тільки поява довгоочікуваного другого синочка повернула їх до життя. Костя народився зовсім крихіткою, близько кілограма, але з характером спортсмена – весь у тата і маму. З перших днів малюкові довелося боротися, але не за спортивні медалі, а за життя! Майже два місяці на штучній вентиляції легень, операція на кишківнику, порятунок зору у Києві – все це витримав маленький Костик. Малюк відчував, що втрату другого сина батьки просто не переживуть. Костя вижив і продовжує боротися з діагнозом "ДЦП", вириваючи з лап хвороби свою свободу руху. 

В результаті чотиримісячної боротьби лікарів життя, яке висіло на волосині, врятована! Але передчасне народження наклало свій відбиток на здоров'я малюка: у Кості ДЦП і серйозні проблеми із зором. Батьки хлопчика здаватися не звикли, адже вони – спортивні тренери з плавання, і виховали не одне покоління справжніх плавців. Тому і Костик народився зі спортивним характером – цілеспрямований і працьовитий!

П'ять років неймовірної праці батьків і їх сина, роки злетів і падінь, розчарувань і сліз радості від перших досягнень! Пройдені постійні реабілітації в центрах по всій Україні, масажі, іпотерапія, гіпсування ніжок і медикаментозне лікування. І результат є: до чотирьох років наш герой зробив свій перший крок! Ще через пару місяців з'явилися перші слова. Костя – активна і товариська дитина. Як і всі хлопчики його віку, любить машинки і потяги. З цікавістю спостерігає на дитячих майданчиках за здоровими дітьми, намагається повторювати за ними рухи і брати участь в іграх. Але у нього зовсім не виходить стрибати і бігати, та й кроки даються з великими труднощами – на носочках, зрідка опускаючись на всю стопу.

Мама Ольга займається доглядом, вихованням та розвитком Костика, а працює в родині тільки тато. Весь дохід йде на відновлення єдиного сина. Реабілітації при ДЦП – тривалий і дорогий процес. Займатися необхідно постійно, кожен курс реабілітації – крок до повноцінного життя. Зупинка – десять кроків назад. Чекаючи народження сина, батьки мріяли, що Костя візьме з них приклад і стане спортсменом, а, може, і олімпійським чемпіоном із плавання. Але реальність виявилася зовсім іншою. Зараз головна мрія і мета – щоб Костя краще ходив, розмовляв і міг самостійно обслуговувати себе в майбутньому. 

Уже в кінці квітня Костика чекають в Трускавці. Давайте підтримаємо хлопчика і дамо йому можливість зробити ще один крок вперед назустріч здоровому дитинству! На УББ ми збираємо частину коштів – 8 000 грн.

ПІБ: Бондаренко Костянтин Ігорович, 14.05.2014 р.

Місто: Запоріжжя

Діагноз: ДЦП, спастичний парапарез, плоско-вальгусна деформація стоп, ретинопатія новонароджених ІV ступеню