Михайлику потрібна ваша допомога. 3

Вісім років тому в нашій сім'ї з'явився наш довгоочікуваний синочок Михайлик. Дитина народилася здоровою і була для мене найкрасивішою дитиною в світі. До двох років Михайлик не дуже відрізнявся від інших діток. Але потім ми почали помічати, що він зовсім не розуміє обернену мову, та і його мова зовсім не розвивалася. Ми почали звертатися до невропатологiв, приймали купу препаратів. Дитина була дуже гіперактивною і нервовою, було дуже важко.

Вісім років тому в нашій сім'ї з'явився наш довгоочікуваний синочок Михайлик. Дитина народилася здоровою і була для мене найкрасивішою дитиною в світі. До двох років Михайлик не дуже відрізнявся від інших діток. Але потім ми почали помічати, що він зовсім не розуміє обернену мову, та і його мова зовсім не розвивалася. Ми почали звертатися до невропатологiв, приймали купу препаратів. Дитина була дуже гіперактивною і нервовою, було дуже важко.

Після зустрічі з психіатром І.А.Марцинковським в Українському науково-дослідному інституту психіатрії нам був поставлений діагноз: атиповий аутизм з розладом рецептивної мови, порушенням активності і уваги, відповідною легкою розумовою відсталістю. Ми рік приймали психотропний препарат "Стратера", вживаючи який дитина почала рости, як рослина, не демонструючи жодних почуттів і емоцій. Але один позитивний момент цього лікування був у тому, що я змогла посадити його за стіл і займатися з ним за програмою АВА. Михайлик став трохи розвиватися, він почав трохи розмовляти і розуміти навколишній світ. Але цього було не досить, щоб він міг спілкуватися з дітьми.

Випадково в Інтернеті я прочитала про процедуру Томатис у Центрі стимуляції мозку. У цьому Центрі ми пройшли вже два курси Томатис, після яких дитина стала більше йти на контакт зі світом, виражати свої емоції і потреби, у нього поліпшилася мова.

На жаль, зараз у нашої сім'ї вже не досить засобів проводити комплеснi курси реабілітації для дитини, хоча після кожного курсу в нього з'являється щось новеньке: увага, звуки і тому подібне, а це ще одна можливість довести, що дитина – сильна і здатна до розвитку.

Якщо зараз не дати шанс Михайлику на необхідне лікування, то потім вже буде пiзно щось виправляти. Адже з віком дитина пристосовується до своєї неповноцінності, і вивести її з цього стану вже набагато важче, як і добитися гарних результатів.

На лікування Михайлика йшли всі гроші сім'ї, родичів, колег і небайдужих знайомих. Але, на жаль, провести черговий курс реабілітації нам вже не під силу, тому ми й вирішили звернутися за допомогу до небайдужих до дитячої біди людей.

ПІБ: Воронов Михайло Дмитрович, 22.11.2007 р.

Місто: Дніпро

Діагноз: атиповий аутизм з розладом рецептивної мови, порушення активності та уваги, легкою розумовою недостатністю