Мрія "дитини-подарунка". 2

Діагноз ДЦП не дає можливості 11-річному Максиму з Луганщини почати самостійно ходити. Проте лікарі дають йому хороші шанси навчитися, за умови постійної і тривалої реабілітації. "Дуже довгий час ми проходимо реабілітації, але тільки в тих центрах і санаторіях, де безкоштовно, бо можливості платити за дороге лікування немає можливості. У минулому році нам вперше дали путівку до клініки в Трускавці. І вже за 2 тижні після початку курсу Максим почав трошки вчиться ходити за одну руку!

Коли ми виїхали з Луганська, він був у колясці, потроху ми стали вчитися ходити на ходунках, оскільки вивезти всі свої реабілітаційні приналежності з Луганська не було можливості. Максим сам зробив вибір вчитися ходити, бо ж коляску ми з собою забрати тоді не могли", – розповідає мама хлопчика.

Благодійники УББ вже брали участь в долі Максимчика (dobro.ua/uk/project/4296/). Після успіхів, які дитина отримала під час реабілітації, Максим прагне знову потрапити в Міжнародний центр відновного лікування і наблизитися ще на крок до мрії стати незалежним від своєї хвороби, проте грошей не вистачає. "У цьому році в мене виявили дуже серйозні проблеми з хребтом, але мені доводиться досі піднімати Максима. Мені хочеться, поки я ще в силах, поставити його на ноги", – каже мама Максима.

Допоможіть Максиму потрапити на лікування!

ПІБ: Шевченко Максим Андрійович, 02.12.2006 р.

Місто: Круп'янськ, Харківська обл.

Діагноз: ДЦП, спастична диплегія