По той бік почуттів. 3

Попередній збір для Михайлика був ще до повномасштабної війни, тоді планувалася реабілітація у Харкові. Життя було абсолютно безпечним, а майбутнє здавалося стабільним та передбачуваним. Та напад росії перекреслив всі плани, сподівання, мрії... Перекреслив мирне життя.

За першої нагоди родина Михайлика виїхала з окупованого Бердянська до Запоріжжя. Неможливо описати життя родини з трьома дітьми без власного житла та речей. До того ж хвороба Михайлика нікуди не поділася. Навпаки, хлопчик став збудженим, а набуті раніше навички почали зникати.

Діагноз Михайлика – органічне ураження ЦНС. Щоб уникнути "занурення в себе", він потребує безперервних занять із фахівцями. Це кропітка робота, але вона вже приносить помітні успіхи. Впродовж кількох років Михайлик став більш уважним та контактним, спілкування з фахівцями відбувається без істерик, і навіть з цікавістю – не те, що раніше.

Як і будь-якому п’ятирічному хлопчику, Михайлику найбільше до вподоби рухливі заняття: пострибати на батуті, пройтися по біговій доріжці, зловити баланс на віброплатформі. Це неймовірні досягнення для дитини, яка раніше не могла пройти й десяти метрів, щоб не впасти. Також у програмі – розвиток великої та дрібної моторики. Михайлик вже впевнено працює зі шнурівкою та пазлами, старанно збирає пінцетом дрібні предмети. Він вже може допомогти мамі нести невелику сумку та прибрати за собою тарілку.

Всі ці досягнення – результат неймовірної наполегливості батьків, які мріють бачити сина здоровим. Проте одного бажання замало, потрібні чималі кошти. Будь ласка, підтримайте Михайлика, аби він мав можливість розвиватися й надалі. Крокувати вперед попри всі складнощі життя. Навіть зараз, під час війни.

На платформі dobro.ua ми плануємо зібрати частину коштів на оплату реабілітації для хлопчика.