Подаруємо Маринці надію на майбутнє. 6

Марина народилася раніше призначеного терміну, але з вагою доношеної дитини, проте лікарі відразу поставили діагноз: запалення легень. Її відразу ж поклали під апарат штучної вентиляції легень і призначили антибіотики. На третій день, коли вирішили, що вона зможе самостійно дихати, апарат штучної вентиляції легень відключили. А до вечора у Марини почалися судоми. Причиною судомного синдрому стала гіпоксія і крововиливи в мозок. Майже до ранку лікарі виводили її з цього стану і на ранок повідомили про страшний діагноз: менінгіт. Цілий місяць Марина провела у відділенні патології новонароджених, де проходила лікування антибіотиками, вона повільно набирала вагу, але після місяця серйозного важкого лікування нарешті потрапила додому.

Спочатку здавалося, що все добре, але через деякий час почали проявлятися наслідки перенесеного менінгіту. Марина почала пізно тримати голову, з правого боку з'явився гіпертонус у ручці і ніжці. Відтоді почалася щоденна наполеглива робота за здорове життя, почалися численні курси лікування і реабілітації. Сидіти дівчинка почала в один рік. На той момент це було великою радістю для батьків, коли її однолітки вже починали ходити. Наступний етап був домогтися перших кроків. І коли Марина в два роки зробила перші кроки, це було великим щастям для батьків. Але, на жаль, попереду виявилося ще дуже багато труднощів. Через півроку праву ногу Маринка почала тягнути за собою і ставити на носок. У ручці теж з'явився сильний гіпертонус, вона не могла нічого нею робити. Щоб правильно поставити ніжку, Марина перенесла три операції. Дві перші операції були зроблені для того, щоб поставити ногу на п'яту. Третя операція була потрібна для усунення набутого вивиху стегна. Це була дуже важка операція, її проводили в два етапи.

Але, на жаль, ці операції тільки частково дали бажаний результат. Згодом проявив себе ще один наслідок перенесеного після народження захворювання. Лікарями було поставлено діагноз: затримка психічного розвитку. Свої перші слова Марина почала говорити в три роки, а розмовляти реченнями, тільки після чотирьох років. З нею і до сьогодні працюють логопед, психолог, соціальний педагог і реабілітолог для того, щоб навчити добре розмовляти, правильно себе поводити, навчити спілкуватися і знаходити спільну мову з однолітками, також навичкам самообслуговування та соціалізації в навколишньому середовищі.

У Марини діагноз: ДЦП, правобічний геміпарез, затримка психічного розвитку. Дівчинка все робить однією рукою, ніжку тягне і ставить на носок. Марина любить читати свої дитячі книжки, любить малювати героїв з улюблених мультфільмів. Вона мріє стати такою ж, як і всі здорові діти, мати гарну ходу і правильну поставу, гратися і бігати з усіма дітьми на майданчику, займатися спортом, вчитися в загальноосвітній школі, а не в спеціальній. Марина і її батьки знають, що ДЦП це всього лише діагноз, який можна перемогти. Їм просто необхідно допомогти в цій нелегкій боротьбі!

ПІБ: Долгопята Марина Сергіївна, 05.08.2010 р.

Місто: Київ

Діагноз: стійкі остаточні явища перенесеної нейроінфекції в перинатальний період у вигляді правостороннього помірного геміпарезу, церебрастенічного синдрому. Помірне порушення функції правої руки та ходи