Подаруйте мамі Машу! 4

Маша народилася на 8-му місяці вагітності у важкому стані, тривала штучна вентиляція легенів викликала набряк мозку і крововилив. Лікарі не давали втішних прогнозів. Але мама у Маші не з тих жінок, хто буде скаржитися на свою долю, вона не опустила руки і почала працювати з малятком. Пройдено багато лікарів, клінік, реабілітацій. Зараз дівчинка дуже потребує регулярних курсів лікування в реабілітаційних клініках і постійному прийомі протисудомних ліків.

Щоб зрозуміти, як живе і чим дихає ця сім'я, варто прочитати лист мами: "Моя дочка не схожа на інших, але це не означає, що я не вмію їй радіти. Машу треба порівнювати з нею минулою, як вона не могла дихати, реагувати, і якою вона стала зараз, тоді кожен день буде маленькою перемогою. Ми боремося не за якість життя, а за саме життя. Маша для мене – герой, чим складніше їй дається нове досягнення, нехай навіть маленьке і непомітне іншим, тим більше радості для мене! Як легко вчиться всьому звичайна дитина, і як же потрібно багато зусиль, щоб освоїти ті ж навички особливій дитині. Зараз я розумію, що найважливіше в прийнятті – просто любити свою дочку, дати їй все необхідне для відновлення. Не мріяти про здоров'я, а мрію зробити метою. Цінувати важливе!".

Увечері Маша засинає і мама може видихнути і зробити щось для себе. Але для себе – це теж для неї. Жінка поринає в Інтернет у пошуках відповідних методик, центрів, вивчає думки, задає питання, шукає допомогу скрізь і у всіх. Нею рухає думка, що є щось або хтось, хто допоможе. І як шкода, що в добі 24 години. 

"Жити цікаво! Моє життя різноманітне і дивовижне! Я була в багатьох місцях і містах в пошуках допомоги для Маші. Мені зустрічалося безліч цікавих людей, я тону в великій кількості інформації, термінів, наукових і не тільки теорій, я хапаюся за будь-яку можливість. І як складно зробити вибір! Я знаю, що нещасна людина ніколи не зробить щасливим іншого. Тому я з усіх сил намагаюся бути щасливою, попри все. Боротися і знайти! Мені доводиться переступати через безліч перешкод! І я це роблю день у день. Я навчилася не помічати косих поглядів, чиновницького нерозуміння. Я хочу, як і всі батьки, щоб мою дочку цінували. Мій найбільший страх – що буде з Машею, коли мене не стане. Я борюся за її потрібність. Навіть якщо Маші важко щось робити, вона варта уваги! Ми боремося за кожен правильний рух, у таких дітей час йде по іншому, на їх розвиток потрібно більше часу. І це відбувається швидше за вашої підтримки".

Донори УББ уже допомогли Маші пройти ряд реабілітацій (попередні проєкти тут), після кожної з них у Маші є результати. У квітні клініка знову чекає дівчинку на курс лікування. Допоможіть Маші потрапити на нього!

ПІБ: Кононова Марія Вячеславівна, 08.02.2004 р.

Місто: Краматорськ

Діагноз: вроджена вада розвитку головного мозку у вигляді дистонічного тетрапарезу, ЗПМР