Щоб прожити ще день

Ми жили насиченим життям дружньої творчої сім’ї. Зараз – як на лінії вогню. Наш фронт – це гемодіаліз, одне з найтяжчих лікарняних відділень. Наш тил – це дім, де ми лише ночуємо. І то не завжди. І там, і там потрібно бути універсальними солдатами. А ще великими оптимістами, незважаючи ні на що. Для того, щоб ділитися своєю життєвою енергією з татом. Щоб він просто жив. Тому що в нього немає нирок. А всі інші органи в аварійному стані. Тато працював оператором на телебаченні і годував сім’ю. А цукровий діабет прогресував. І за один рік відібрав обидві нирки і ногу.

Ми жили насиченим життям дружньої творчої сім’ї. Зараз – як на лінії вогню. Наш фронт – це гемодіаліз, одне з найтяжчих лікарняних відділень. Наш тил – це дім, де ми лише ночуємо. І то не завжди. І там, і там потрібно бути універсальними солдатами. А ще великими оптимістами, незважаючи ні на що. Для того, щоб ділитися своєю життєвою енергією з татом. Щоб він просто жив. Тому що в нього немає нирок. А всі інші органи в аварійному стані. Тато працював оператором на телебаченні і годував сім’ю. А цукровий діабет прогресував. І за один рік відібрав обидві нирки і ногу.

Перший татовий гемодіаліз відбувся 28 серпня 2013 року. Це день, коли функцію живого органу вперше і назавжди взяв на себе апарат "штучна нирка". А ще в цей день святкується велике православне свято Успіння Пресвятої Богородиці Марії. І мій День народження. Про який мені тоді вперше довелося забути.

Два роки промайнули наче жахливий сон. Нескінченні дні і ночі в стаціонарах та реанімаціях, ампутація ноги, численні операції... І німа фраза в очах лікарів: ми нічого не обіцяємо. А потому й висловлена: – У нас з такими захворюваннями люди не живуть, ми ж не Німеччина.

Та ми міцно віримо: життя триває. Для того щоб людина з такими важкими діагнозами просто існувала, її рідним потрібно буквально стати медиками і постійно бути поруч. На жаль, навіть цього замало. Тому ми просимо про допомогу всіх добрих і небайдужих людей. Тато дуже потребує лазерної терапії сухої гангрени: це єдина можливість зберегти останню ногу. А також протезування, щоб підвестися з обридлого інвалідного візка. І ліків, без яких неможливо провести життєво необхідний діаліз.

Ми віримо: допомога можлива. Тому що всі ми брати та сестри во Христі. Тому що сам Бог сказав у Біблії: "Те, що ви зробили одному з малих цих – те ви Мені зробили".

ПІБ: Мартиненко Анатолій Дмитрович, 23.08.1960

Місто: Київ

Діагноз: цукровий діабет II типу важкої форми, стадія субкомпенсації. Хронічна хвороба нирок V (термінальної) стадії: діабетична нефропатія. Хронічна ниркова недостатність IV стадії, пролонгована сеансами програмного гемодіалізу. Анемія. Вторинний гіперпаратиреоз. Хронічний вірусний гепатит С. Артеріальна гіпертензія III стадії, 2 ступінь, кардіоваскулярний ризик IV. Ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз. Діабетична ретинопатія, катаракта обох очей. Діабетична ангіопатія нижніх кінцівок. Ампутаційна культя нижньої третини правого стегна. Суха гангрена IV-V пальців лівої стопи