ЩВ із Джерелом. Галина Сасин

Я маю друга. Артема. Йому 10. Я не знайду слова, щоб описати вам неймовірну блакить його очей. Правда, він майже ніколи не дивиться мені в очі. Я навіть достеменно не знаю, чи не міркує він, що я занудна доросла, щоб бути йому другом. У Артема аутизм. Він не розмовляє зі мною. Але він ділиться зі мною своєю улюбленою картоплею фрі, а так чинять друзі. Моєму другові важливо щодня їздити в центр реабілітації "Джерело", як і іншим діткам – з ДЦП, до прикладу.

Я маю друга. Артема. Йому 10. Я не знайду слова, щоб описати вам неймовірну блакить його очей. Правда, він майже ніколи не дивиться мені в очі. Я навіть достеменно не знаю, чи не міркує він, що я занудна доросла, щоб бути йому другом. У Артема аутизм. Він не розмовляє зі мною. Але він ділиться зі мною своєю улюбленою картоплею фрі, а так чинять друзі. Моєму другові важливо щодня їздити в центр реабілітації "Джерело", як і іншим діткам – з ДЦП, до прикладу. 

У Джерела є 7 спеціально обладнаних автобусів, які щодня возять близько 250 діток з різних кінців міста на заняття в центр. Автобусам потрібне пальне. Ви знаєте, сьогодні Щедрий Вівторок, і я запрошую вас, друзі, долучитися до збору коштів для "Джерела", власне, на пальне, бо то ми з вами можемо трепетно тулитися один до одного в метро/маршрутці чи викликати собі "Убер", а цим діткам дорога до центру дається невимово трудно.

Ніжно запрошую: жміть кнопочку "Підтримати" і кажу вам: "Замаленької допомоги не буває!".

https://www.facebook.com/galina.sasin