Сили дитини зʼїдає хвороба

Ніколь – надзвичайно відповідальна, щира і творча дитина. Вона дуже любить малювати, ліпити з пластиліну, вигадує власні історії та навіть пише книгу. Вона мріє, щоб її герої колись ожили на сторінках справжнього видання. Але щодня її час та сили зʼїдає хвороба – цукровий діабет.

Дівчинка захворіла, коли їй було всього п’ять років. Сьогодні їй тринадцять, і вона навіть не пам’ятає, якою була її буденність до хвороби. Нині ж вона виглядає так: цукор потрібно вимірювати кожні 2-3 години, робити корекції, проколювати пальці, міняти канюлі, стежити за кожним прийомом їжі. Через аутоімунний процес у Ніколь також розвивається тиреоїдний зоб, і вона постійно спостерігається у ендокринолога. Всі її пальці поколені, живіт – у слідах від ін’єкцій. Вона мужньо тримається, але іноді втома бере гору: приходять сльози, відчай і почуття провини, коли не вдається втримати рівень цукру в нормі.

Інколи рівень цукру в Ніколь опускається настільки низько, що вона доходить до непритомного стану. А буває навпаки: цукор підіймається до критичних показників. Що найгірше – дівчинка та її близькі просто не встигають цього помітити без постійного контролю. Тож, заради безпеки Ніколь невпинно страждають її пальці.

Проте є інший вихід – сенсори для безперервного моніторингу рівня цукру в крові постійно вимірюють глюкозу в крові дівчинки та допомагають вчасно помітити й уникнути небезпечних станів. З ними Ніколь може хоч трохи відчути себе дитиною: не тримати весь час у голові, що треба перевірити цукор, не боятися втратити глюкометр, не відмовляти собі у звичайних речах. Та зараз, на жаль, дозволити собі сенсори для сімʼї так само означає відмову від звичайних речей – не через безпеку, а через ціну. Мати виховує доньку сама, й працює переважно з дому. На усі необхідні медикаменти, вітаміни та обстеження йде купа грошей, і рятівні пристрої просто за рамками можливостей родини. Подаруйте Ніколь більше свободи, більше радості, більше життя. І, можливо, трішки менше болю – фізичного і душевного.