Врятуйте двох сестер

Софії 11 років, а її молодшій сестрі Тані – всього 2. Сестри страждають на цукровий діабет. Софія вже опинялася в реанімації з важким діабетичним нападом, тоді лікарі ледве врятували її. У маленької Тані хвороба розвивається стрімко, почалися серйозні проблеми з печінкою. Врятувати дівчаток допоможе установка інсулінової помпи, вона потрібна і Софії, і Тані – родині Красюк необхідні дві помпи. Але за рахунок бюджету прилад не видають. А купити помпи у батьків дівчаток немає можливості.

Особлива прикмета невеликої запорізької квартири, де живуть сестри Софія і Таня, – кілька великих, у зріст дитини, іграшок. Видно, що тато й мама своїх дочок люблять і роблять для них усе, що можуть. А робити для них потрібно багато. У дівчаток цукровий діабет.

У Софії діабет виявили п'ять років тому. Тоді вона три тижні пролежала в Запорізькій обласній клінічній лікарні, і це був не єдиний раз, коли дівчинка опинялася в стаціонарі. Однак, незважаючи на хворобу, Софія, як і належить старшій сестрі, перша мамина помічниця. У неї дві молодші сестри – Аня, вона, на щастя, здорова, і 2-річна Таня. Поки ми розмовляємо з Аліною, мамою дівчаток, Софія намагається відволікти Таню, яка вередує.

– До 1,5 року Таня була на рідкість спокійною дитиною. Але коли проявилася хвороба, вона стала дратівливою, примхливою, характер у неї змінився, – розповідає Аліна. – Донька ще занадто мала, щоб зрозуміти, чому їй роблять уколи, яких вона боїться, і заради яких її навіть ночами будять, і плаче, нервує.

Софії вдається відволікти Таню, та заспокоїлася, зацікавилася іграшками, і Софія веде її в ліжечко, вкладатися спати. Може, турбота про Таню допомагає старшій сестрі самій забути про хворобу. Адже Софії доводиться нелегко. Час від часу у неї бувають важкі напади: різко падає рівень цукру, у дівчинки починаються сильні судоми, синіють губи, прискорено б'ється серце.

– З одним із таких нападів Софія потрапила в реанімацію, перший час вона навіть мене не впізнавала, – згадує Аліна. – Але дочка – активна, товариська, друзів у неї багато. Тому, коли їй стало краще, ми знову стали водити її в дитячий садок, а потім в школу віддали, щоб вона не відчувала себе інвалідом, щоб спілкувалася з іншими дітьми. Але вчитися їй складно. Цукор дуже не стабільний, постійні уколи, заміри рівня глюкози – в школі все це зовсім непросто робити. Зараз ми з донькою мріємо, щоб їй встановили інсулінову помпу. Тим більше у Софії почався пубертатний період, гормональні зміни.

Це дуже небезпечно, кажуть лікарі. Доньці потрібен постійний контроль цукру. Помпа дозволить вирішити цю проблему, крім того своєчасне введення мікроскопічних доз інсуліну допоможе уникнути перепадів цукру, а, значить, і нападів.

Інсулінова помпа потрібна і маленькій Тані. Коли Аліна запідозрила, що і в молодшої доньки діабет, відразу зателефонувала районному ендокринологу. Лікар сказав: терміново їдьте в лікарню.

– Я згадала, як 5-річній Софії було важко в лікарні, а Таня була ще менша, навіть двох років не було. І вирішила: вночі не повезу, поспостерігаю за нею, – зізнається Аліна. – А вранці ситуація покращилася.

Мама виключила з раціону Тані легкі вуглеводи, завела щоденник спостережень. Але через деякий час Аліна зрозуміла, що організм доньки не справляється з хворобою. Перший час Тані вистачало двох уколів на день – вранці і ввечері. Зараз доводиться робити більше, до п'яти на добу. У тому числі і будити доньку о першій ночі, щоб вколоти інсулін, а іноді ще й близько четвертої ранку.

– Мені стало зрозуміло, що треба бути з донькою вдома, на роботу виходити не можна, – розповідає Аліна. – Працює зараз тільки чоловік, на його зарплату і живемо всі разом, і ростимо трьох доньок. Лікарі кажуть, що і Тані, і Софії необхідна інсулінова помпа. Але з бюджетних коштів помпи не оплачують. А нам навіть на одну помпу не зібрати грошей.

ПІБ: Красюк Софія Богданівна, 23.04.2004;  

Красюк Тетяна Богданівна, 18.10.2012

Місто: Запоріжжя

Діагноз: цукровий діабет 1-го типу, тяжка форма захворювання