Врятуйте сердечко Анюті Миненко!

Лист від тата:У нас с братом спадкова вроджена вада синдактилія пальців кінцівок. Із-за цього ні мені ні брату не вдавалося завести сім’ю. А дуже хотілось мати міцну велику родину. І ось у 42 роки я познайомився зі своєю Олею. І у нас 18 березня 2011 року народилась чудова донечка, наша Анютка. Щастю не було меж. Та ми ще не знали, що чекає нас попереду...

Ще під час вагітності на 22 неділі ми дізналися, що синдактилія передалась моїй Анюті. Коли донечці виповнився рік, нас відправили до відділення мікрохірургії. Лікарі оглянули пальчики і сказали, що операції можливі. Мені дуже не хотілося, щоб мою дитину спіткала моя доля і ми з дружиною з біллю в серці, погодились на оперування.

Операції було три. Проходили вони дуже важко. На животику вирізали клаптик шкіри та, як латочку, пришивали до розрізу між пальчиками. Після операційні періоди були дуже важкими. Дитина важко відходила від наркозу, дуже боліли ручки. Це дуже важко згадувати нам усім, але все це по заду.

Ми дуже вдячні всім лікарям і медперсоналу відділення. Зате, що не прийшлося коректувати жодного пальчика. У Анюти тепер по п’ять гарних пальчиків на ручках.
Тоді ми не знали, що це все не все. Тоді здавалося, що все страшне позаду, що нашу родину чекає щасливе і довге життя. Ми стали у чергу до дитячого садочка, стали ходити до хореографічного гуртка. Дружина вийшла на роботу. Життя було сповнено радісними сподіваннями.

Аня відставала у фізичному розвитку від однолітків, та ми списували це на поганий апетит, на жвавий характер, на те що пізня дитина, та ніяк не могли подумати, що причиною цьому є вроджена вада серця. На черговому медичному обстеженні, нам порадили звернутися до кардіолога. Кардіолог направив нас до ін.Амосова і тут нам поставили діагноз - вторинний дефект міжпредсердной перегородки...

Ця звістка була, як грім серед ясного неба. Але тоді ще була надія, що все буде добре і операція не знадобиться. Але, цього не сталось, с кожним обстеженням підтверджувалось зростання овального вікна. І 5 вересня цього року нас направили до операційного відділення. Від операції на відкритому серці ми відмовились категорично. Пам’ятаючи як дитина тяжко перенесла операції на пальчиках. Ми дізнались про операцію без розрізу грудної клітини та зупинки серця. Після огляду Ані, лікарі підтвердили, що така операція можлива. Але це потребує дуже великих коштів. Через те, що потрібно придбати внутрішньосерцевий імплант. Вартість імпланту (оклюдеру) - 102 613 грн, своїми силами та за допомогою всіх родичів ми зібрали 60 тис. грн.

Я працюю на «Київ Водоканал» отримую зарплатню близько 4 000 грн. Дружина вимушена була залишити роботу. Ще маємо не велике присадибне господарство, але цих коштів не вистачає, щоб зібрати. Звернутися більше нікуди, тому звертаємось до Вас, ВИ- наша остання надія. Я прошу всіх небайдужих допомогти врятувати мою єдину, таку бажану донечку, за яку ладен віддати своє життя!

З повагою і надією, тато Анечки.

ПІБ: Миненко Анна Володимирівна, 18.03.2011 р.н.

Місто: Київ

Діагноз: Вроджена вада серця- вторинний дефект міжпередсердної перетинки