Врятуйте Віталіка
Після довгих років обстежень, очікувань, і з малою надією завагітніти після слів лікарів, Бог подарував мені надію відчути радість материнства. УЗД показали дуже хороші результати і все навіть йшло краще, ніж очікувалось. Дитина народилась на 40-му тижні вагітності вагою 2,8 кг. Лікарі переконали мене, що дитина цілком здорова, і виписали мене з дитиною на четвертий день додому. Проте після довгої практики роботи з дітьми, я добре розуміла, що щось не так. І я не помилилася.
Після довгих років обстежень, очікувань, і з малою надією завагітніти після слів лікарів, Бог подарував мені надію відчути радість материнства. УЗД показали дуже хороші результати і все навіть йшло краще, ніж очікувалось. Дитина народилась на 40-му тижні вагітності вагою 2,8 кг. Лікарі переконали мене, що дитина цілком здорова, і виписали мене з дитиною на четвертий день додому. Проте після довгої практики роботи з дітьми, я добре розуміла, що щось не так. І я не помилилася.
Вага і розвиток моєї дитини не відповідали стандартам. На 7-му місяці життя в дитини проявилися перші судоми, на що лікарі сказали, що то перші ознаки росту зубів. З надією на краще ми продовжували піднімати дитину. Коли Віталіку був 1 рік, за рекомендацією лікаря зробили кілька масажів, оскільки дитина не ходила. Після чергового масажу в дитини піднялась температура, потім почались важкі судоми, в результаті моє дитя втратило свідомість. З острахом згадую цей день, коли медпрацівники протягом двох годин тричі повідомляли мене про критичний стан Віталіка і рахували хвилини його життя. Залишилася надія тільки на Бога. З Божою ласкою і допомогою лікарів боролися за його життя. І нам вдалося його врятувати. З цього моменту всі свої сили і молитви я віддаю своїй маленькій кровинці.
В житті буває нелегко, постійна нестача коштів, оскільки я одинока мати, батько дитини покинув нас, бо злякався розділити труднощі, виховання хворої дитини. Судоми були часто, після кожної з яких затримувався психомовний розвиток, і ми все починали спочатку: вчитися говорити, користуватися побутовими приладами, знову знайомитися з навколишнім світом. Лікуючи дитину у Львівському медичному центрі протягом 10 років, мене переслідує катастрофічна нестача коштів. Задля продовження лікування я продала багато речей і регулярно беру кредити, оскільки не працюю, бо доглядаю за батьками-інвалідами. Такі складнощі доводять мене до глибокого відчаю, але я надалі з усіх сил буду поруч зі своєю дитиною, і не втрачаю віру в одужання та допомогу добрих людей.
Кожен рік лікування йшов з маленькою надією на краще. Коли Віталіку виповнилося 7 років, він пішов до підготовчого класу Бориславської спецшколи-інтернату. Віталік відвідує школу дуже рідко, оскільки часто хворіє, але він має велике бажання спілкуватися з дітьми. З підтримкою спонсорів школи моя дитина отримує одяг, книжки та інші необхідні для життя речі, за що я їм дуже вдячна. Однак допомоги школи не вистачає для того, щоб забезпечити належне лікування. Тому я прошу Вас бути ласкавими і зрозуміти моє становище та допомогти мені у моїй біді. Оскільки Віталік – моя єдина радість і надія!
ПІБ: Панів Дмитро-Віталій Петрович, 24.10.2004 р.
Місто: Львівська область
Діагноз: вроджена мікроцефалія, атонічно-астенічний синдром з порушенням функції ходи, розумова недостатність помірного ступеня, збіжна косоокість обох очей
ID: | 1353 |
Благодійна допомога
15.06.2015 20:36
|
1781,00 грн. |
|
Благодійна допомога
15.06.2015 16:54
|
4,00 грн. |
|
Благодійна допомога
15.06.2015 14:32
|
40,00 грн. |
|
Mykhaylo Domanskyy
15.06.2015 13:32
|
100,00 грн. |
|
Антон Филь
15.06.2015 13:12
|
500,00 грн. |