Ілля невтомно долає перешкоди. 3

Він зробив справжнє диво: встав з візочка! Але це не фінал – це новий старт! Іллі потрібна допомога, щоб пройти наступний курс лікування, зберегти досягнуте й спробувати самостійно рухатися далі.

Ще декілька років тому Ілля не міг стояти без підтримки. Він приїхав до клініки в інвалідному візку, тихий та трохи розгублений. Його діагноз – дитячий церебральний параліч, контрактура суглобів, правосторонній геміпарез, когнітивний розлад. Прості речі, які більшість людей навіть не помічає, для Іллі були недосяжними. Пройти кілька кроків, тримати рівновагу, намалювати щось олівцем – усе це здавалося неймовірним.

Та Ілля – не з тих, хто здається. Він наполегливо лікувався, вчився слухати своє тіло й наново опановував світ навколо. Системні курси реабілітації в Інституті проблем болю дали свої результати: зараз Ілля вже ходить самостійно. Так, іноді з підтримкою мами, так, він швидко втомлюється – але ходить. Він зумів те, що колись здавалося недосяжним.

І на цьому не зупинився. Сьогодні Ілля – переможець турнірів із бочі та штовхання ядра серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату. Він малює дивовижні картини, бере участь у майстер-класах, читає, вивчає біологію, анатомію, математику. А ще – посміхається. Завжди. Щиро. З бажанням жити, спілкуватись, творити.

Та лікування не можна зупиняти. Щоб не втратити досягнення, щоб рухатися далі, щоб тіло встигало за мріями, Іллі необхідно пройти новий курс. У родини немає змоги самостійно його оплатити. Мама виховує сина сама й весь цей час підтримує його на кожному етапі – фізично, морально, емоційно.

Це не історія поразки. Це історія сили. Історія про те, що можливо все, коли поруч – підтримка. Давайте допоможемо Іллі зробити наступний крок. Бо він точно знає, куди йде.