Крик маминої душі. 2

Оксані 41 рік, 3 роки тому вона вперше стала мамою. Мамою Жені, якому при народженні лікарі не давали ніяких прогнозів на майбутнє. Оксана дуже сумує за улюбленою роботою, але зараз її головна справа – бути мамою Жені. Позаду шок і потрясіння від діагнозів, які сипалися після народження, як з рогу достатку. Боротьба за життя виграна, малюк буде жити! Тепер тільки рутинна щоденна старанна праця, щоб Женя розвивався, щоб міг самостійно сидіти, щоб пішов, щоб навчився навичкам самообслуговування.

Крім домашніх занять, малюк кожні три місяці проходить реабілітацію в неврологічній лікарні, проте без додаткових реабілітацій в спеціалізованих закладах шанси наздогнати однолітків у розвитку у Жені значно зменшуються.

Женя – перспективна дитина, йому треба тільки допомогти, мама вкладає в нього всі сили і ресурси, сама вже не справляється з фінансовою стороною лікування. Завдяки донорам УББ в 2018-му році ми вже відправляли Женю на лікування (попередній проєкт тут), зараз ми збираємо кошти для наступного курсу реабілітації.

Оксана дуже вдячна всім і кожному за можливість наблизитися ще на один крок до здорового майбутнього її дитини.

ПІБ: Мінаєв Євгеній Андрійович, 10.07.2015 р.

Місто: с. Куп’янськ-Вузловий, Харківська обл.

Діагноз: наслідки перенесеної нейроінфекції, синдром спастичного трипарезу, ЗПМР